Враження після першого тайму в мадридській частині протистояння мали чималий вплив на очікування від матчу-відповіді у Варшаві, проте донецького Шахтарю вдалось від самого початку пустити гру за кращим для себе сценарієм. Команда Ігора Йовічевіча інакшим чином була налаштована на звітній поєдинок, тож і результат у підсумку мала якісно інший. Мадридський Реал так само мав чимало можливостей забити звітного вечора, але підсумковий рахунок у грі до останніх секунд залишався невизначеним. І це дійсно був той випадок, коли до цієї фрази ми з упевненістю можемо додати "на жаль".
Football.ua оцінює гру футболістів донецького Шахтаря у матчі на стадіоні ім. маршала Юзефа Пілсудського (за 10-бальною шкалою).
Шахтар Донецьк
Анатолій Трубін — 7,0. Українське протистояння на рівні голкіперів знову завершилось за воротарем донецького Шахтаря за обсягом виконаної роботи, чим навряд чи можна когось здивувати. Трубін гідно виступав у переважній більшості ігрових ситуацій, а за підсумками першого тайму його гру на лінії взагалі можна було б назвати ідеальною. У другій половині матчу Анатолій, уже більш нервово, проте продовжував уперто йти в напрямку першого "сухого" матчу в цій європейській кампанії, однак у підсумку частину провини за пропущений м’яч він також може взяти й на себе.
Юхим Конопля — 6,0. Певна річ, що без Вінісіуса в якості опонента на правого захисника Шахтаря очікував геть інший матч та обов’язки. Родріго в цьому плані є суперником більш тактично хитрим, оскільки діє дуже глибоко. Саме тому не дивно, що Конопля отримав своє попередження в першому таймі десь біля центральної лінії. Показово, що Юхима за весь матч так жодного разу й не відіграли. Йовічевіч також відзначив цей момент, тож і заміни під завісу гри в підсумку не сталось.
Валерій Бондар — Микола Матвієнко — 6,0. У виступі пари центральних захисників Шахтаря в переважній частині зустрічі проглядалась надійність. І тільки коли Реал почав відверто закидати наш штрафний майданчик передачами з флангів, тільки тоді ця ланка почала зазнавати серйозних проблем. Звісно, місцями Матвієнко з Бондарем не втримували в себе за спинами нападників суперників, проте настільки ж разючих відкритих зон, як це було в грі на Бернабеу, позаду них уже не виникало. Пропущений м’яч підмочив репутацію пари, хоча ще до цього в цих виконавців почали виникати складнощі.
Богдан Михайліченко — 6,0. Помірна активність лівого флангового захисника Шахтаря спостерігалась на чужій половині поля, проте Михайліченко цього вечора хоча б ходив до атаки більшу кількість разів, аніж у Мадриді. У підсумку, на його рахунку навіть опинились гольова передача на Зубкова, проте й під час пропущеного голу можна було записати на нього попередній до гольового пас на Крооса, хоча ситуація тоді подібних учинків не вимагала. На рівному місці стався зрив, який зіпсував загальне враження від цілком пристойного матчу для цього гравця.
Тарас Степаненко — 6,5. Напрочуд спокійно було в опорній зоні Шахтаря, у порівнянні з матчем тижневої давнини, хоча суперники навпаки намагались якомога більше працювати в просторі перед штрафним у першому таймі. Степаненко ці їхні наміри читав доволі впевнено, і цього разу вдача йому посміхалась, бо зрештою ніяких незрозумілих відскоків від його ніг так і не відбулось. Напевно, після пропущеного м’яча Тарас мав, що сказати Михайліченку, який проігнорував можливість передачі на безпечну коротку відстань.
Олександр Зубков — 7,0. Два тижні — два голи у ворота мадридського Реала. Скільки представників українського футболу ще можуть похизуватись подібним досягненням? Зубков доволі невпевнено робив перші кроки в Шахтарі, після свого повернення зі закордонного відрядження, проте за останній час став одним із ключових виконавців у команді. Йому нарешті дали зіграти на рідному правому фланзі, і він не зіпсував своєї поодинокої нагоди забити. Хоча цих шансів у нього могло б бути й більше, але для того потрібно було швидше ухвалювати правильні рішення.
Артем Бондаренко — 6,0. Центрального півзахисника Шахтаря УЄФА в підсумку визнав найкращим гравцем матчу, хоча певна категорія вболівальників може з цим не погодитись. Щодо переміщення футбольним полем, то Бондаренко був безперечним лідером власної команди, бо перебував ледь не на кожній ділянці побудови Шахтаря. Однак, коли доходило до завершення епізодів, то Артему вже бракувало сил на вирішальний ривок до м’яча, що було особливо помітно під час першого тайму. Скоріше за все, це прийде до нього з досвідом, а в цьому матчі він зіграв непогано, проте посередньо, як для свого ж власного рівня.
Георгій Судаков — 6,5. Аж ніяк не менший за Бондаренка обсяг роботи в звітній грі виконав інший центральний півзахисник Шахтаря. Як не вигадуй, проте Мудрику потрібен партнер, який регулярно буде відвантажувати в його бік передачі, і Судаков цього вечора знову взяв на себе цю роль. Зрештою, ми всі бачили наслідки втоми, які супроводжували останні хвилини цього гравця на полі. Подібна реакція організму говорить багато про що.
Михайло Мудрик — 6,5. Перформанс, який виявився гідним кількох видовищних хайлайтів під час звітної гри Мудрик усе ж таки зміг виконати. На плечі найшвидшого гравця УПЛ станом на сьогоднішній день знову припав обов’язок виводити команду до контрнаступів, і можна було зауважити, що кілька разів партнери банально не встигали за його переміщеннями футбольним полем. Можливо, до певної міри Михайло був занадто заряджений на індивідуальні дії цього вечора, однак усе ж таки, коли було потрібно, він поділився м’ячем із Михайліченком, а вже той віддав гольову на Зубкова.
Лассіна Траоре — 6,0. Йовічевіч ризикнув випустити ще дуже "сирого" нападника на доволі статусний матч Ліги чемпіонів, сподіваючись, що той буде чіплятись за м’яч у чужому штрафному, бо саме за це вміння його й запрошували ще до команди Роберто Де Дзербі. Однак Траоре, вочевидь, ще відчуває наслідки своєї жахливої травми, через яку рік провів поза полем, тож намагався балансувати на межі уникнення безпосередніх контактів із суперниками. Хотілося б вірити за таких умов, що відчуття голу його не полишило за цей час вимушеної павзи, але й тут нас спідкала невдача в дуже відповідальний момент.
Данило Сікан, Невен Джурасек, Лукас Тейлор Іван Петряк — заміни Ігор Йовічевіч розпочав робити вже тоді, коли надалі без них неможливо було витримати зміну темпу гри з боку суперників. Гравці, які виходили на поле, лишень зрідка отримували м’яч, однак деякі з їхніх дотиків усе ж таки мали безпосередній вплив на підсумковий рахунок. Ідеться про Тейлора, який виключився із епізоду наприкінці компенсованого часу, а вже в наступні кілька секунд Кроос отримав простір для своєї радіокерованої подачі на Рюдігера.
Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.