Тиждень минув із моменту останньої зустрічі донецького Шахтаря та мадридського Реала, і якщо іспанський колектив за цей час устиг провести матч на внутрішній арені та ще й із принциповим статусом дербі проти Хетафе, то український вирішив не ризикувати. Мандрівка з Піренейського півострова до Польщі, потім — до Львова і в зворотному напрямку в "гірників" особливого захоплення не викликала, тож протистояння проти Львова на Арені Львів було відкладено колись на потім.
І все заради того, аби вийти на поле проти чинного володаря Кубку чемпіонів у максимально бойовому складі. Ігор Йовічевіч навіть дозволив собі трохи ризикнути, відправивши Лассіну Траоре на вістрі атаки, що лише підкреслювало той факт, що на гру від глибокого захисту у виконанні "помаранчево-чорних" очікувати не варто. Та й не збирався Шахтар сидіти на власній половині, до чого підбурювала відсутність у стартовому складі суперників хоча б такого гравця, як Вінісіус Жуніор.
Зрештою, перша половина гри у виконанні обох команд була доволі динамічною. Номінальні господарі поля намагались звикнути до того факту, що опоненти їм занадто багато дозволяють робити в плані підготовки до контратак, а Реал натомість шукав нагоди підловити захист донеччан на окремих індивідуальних помилках. І хоча команда Карло Анчелотті свої моменти все ж таки знаходила дещо частіше, проте Трубін на лінії воріт не залишав суперникам жодних шансів. Так само робив напад Шахтаря, проте по відношенню до обсягу роботи Андрія Луніна в рамці, але це все ж таки мало негативний контекст.
Геть ніхто на тлі такого змішаного першого тайму не сподівався на те, що "гірники" вже в першій своїй атаці після перерви відкриють рахунок. Звичайна подача з лівого флангу від Михайліченка знайшла на дальній стійці Зубкова, якого несвоєчасно для власної команди залишив без опіки Менді. Форвард Шахтаря ударом головою знову засмутив Луніна, і разом із тим змусив Анчелотті втручатись у хід протистояння двома замінами.
Проте поява на полі Модрича та Вінісіуса нічого Реалу не додала в атакувальному плані. Ба більше — господарі мали ще відмінну нагоду закривати цю гру на власну користь, проте Траоре не влучив у порожні ворота, уникнувши Луніна на правому фланзі штрафного з м’ячем у ногах. Звичайно, коли до гри ввійшли Камавінга, Асенсіо та Алаба, то донеччанам було вже не до жартів, бо суперники вертикальним футболом загнали їх аж до середини штрафного.
Шахтар якось тримався в захисті останніх хвилин двадцять до фінального свистка, але зрештою власноруч привіз собі атаку на власні ворота через незрозумілу передачу поперек власної половини від Михайліченка, а також відсутність боротьби за м’яч збоку Тейлора біля бокової. Кроосу в підсумку ніхто не завадив подати на голову Рюдігеру, який, спочатку, випередив Трубіна, а потім дістав важке розсічення в зіткненні з голкіпером. Але на фактор рятівного голу гостей це не вплинуло.
У наступному турі Ліги чемпіонів УЄФА донецький Шахтар зіграє в гостях проти шотландського Селтіка, а мадридський Реал на виїзді протистоятиме німецькому РБ Лейпциг.
Шахтар — Реал 1:1
Голи: Зубков, 46 — Рюдігер, 90+5
Шахтар: Трубін — Конопля, Бондар, Матвієнко, Михайліченко — Степаненко — Зубков (Тейлор, 82), Бондаренко, Судаков (Джурасек, 81), Мудрик (Петряк, 85) — Траоре.
Реал: Лунін — Васкес, Начо, Рюдігер, Менді (алаба, 68) — Вальверде (Камавінга, 68), Чуамені (Модрич, 57), Кроос — Родріго (Асенсіо, 68), Бензема, Азар (Вінісіус, 57).
Попередження: Конопля, Бондаренко — Мілітао (не на полі)