У першій грі на Сіті оф Манчестер Атлетіко встановив антирекорд за каденції Дієго Сімеоне – вперше не наніс жодного удару по воротах у матчі. Завдання втримати результат не було реалізоване, тож потрібно було зіграти по-іншому у рідних стінах.
Принцип побудови гри у обороні не змінився — 5-4-1, де Коке та Антуан Грізманн формували першу лінію пресингу. Під час підключень Ренана Лоді до атаки його зону страхував Тома Лемар.
— 5-4-1 Атлетіко у позиційній обороні
— Жоау Феліш та Коке формують першу лінію пресингу
Сіті грав класичні 4-3-3, проте у деяких епізодах оборонявся дзеркально "матрацникам" у 5-4-1. В такі момент Бернарду Сілва сідав нижче та ставав лівим крайнім захисником. Філ Фоден лишався номінальним нападником попереду.
До речі, про англійського вундеркінда. Атлетіко здатен дати стусанів абсолютно любій команді світу на власному стадіоні. Принаймні на Ванда Метрополітано "кольчонерос" грають до останньої краплі крові, не шкодуючи ні себе, ні суперника.
Особливо зарядженим вийшов на поле центральний захисник Феліпе, котрий у жорсткому зіткненні розбив Фодену голову, хоч Деніел Зіберт відверто змилувався над ним, але пізніше бразилець все ж таки отримав жовту картку. Гравці у біло-червоних комплектах таким чином намагалися залякати опонента, а юний англієць, пам'ятаючи його блискучий ассист на Кевіна де Брюйне у першому матчі, був одним із головних об'єктів для подібного залякування.
Далі Філу дісталося вже від Савіча, котрий спеціально підштовхнув суперника після виходу м'яча у аут.
Можливо, ці провокації спрацювали, бо далі улюбленець Гвардіоли виглядав майже непомітно. Але міг стати героєм одного епізоду на 30 хвилині.
У першому таймі обидві команди створили лише один дійсно вартий уваги момент — Фоден котив ігрове знаряддя у центр штрафного майданчика на Гюндогана, той спершу пробив у штангу, а потім на добиванні головою втрапив у могутній корпус Феліпе.
Оборона "городян" не дозволяла Атлетіко якось продертися через свої щільні редути. Іспанці частенько намагалися виходити на чужу третину поля за рахунок Жоау Феліша, але це не зовсім працювало через те, що опікати найдорожче придбання "кольчонерос" кидався хтось із захисників, а Феліш під цієї опікою приймав доволі невдалі рішення.
Показовою у цьому сенсі була його флангова дуель із Джоном Стоунзом в одному з епізодів, коли він замість спроби вирізати передачу на набігавшого партнера крізь двох суперників, одним з яких був Стоунз, почав розвертатися із м'ячем у протилежний бік, що призвело до втрати.
Після 0:0 на табло у першому таймі в Сімеоне не лишалося вибору — потрібно було йти ва-банк та посилювати гру направленими на креатив замінами.
Аргентинець поступово кинув у бій фактично усіх, хто міг би посилити атаку. Спершу Родріго де Пауль замінив Коке, а Феррейра Карраско – Грізманна. Далі з'явився Анхель Корреа, а потім й важка артилерія у вигляді Луїса Суареса та Матеуса Кунью. Мадридці перебудувались на 3-1-4-2.
Гвардіола теж додав свіжості, замінивши де Брюйне на "опорника" Фернандіньо, який залишить Сіті по закінченню цього сезону після дев'яти сезонів у клубі, а також Стерлінга замість Бернарду. Була й вимушена заміна – через пошкодження Кайла Уокера Пеп відправив на поле Метрополітано Натана Аке, не ризикнувши надати шанс Олександру Зінченко у такій нервовій грі.
А емоцій справді було дуже й дуже багато! Трансформація схеми призвела до зміни вектору матчу. "Матрацники" щосили кинулися уперед та почали нарощувати тиск на ворота Едерсона. Один лише де Пауль завдав кілька ударів після виходу із лави для запасних, щоправда, усі не надто вдалі та підготовлені.
У ендшпілі нерв протистояння досягнув свого апогею. Безвихідь "Атлеті" у завершальній фазі вилилася у справжню бійню на початку доданого часу. Феліпе таки догрався до червоної картки за черговий фол на Фодені. Бразильця не могли заспокоїти ані арбітр, ані партнери по команді. Коке взагалі довелося відтягувати товариша, котрий таке враження хотів зжерти Зіберта. Лише дивом цей інцидент не закінчився великою кількістю карток.
Іронічно бачити подібну реакцію на затягування часу від гравців Атлетіко, погодьтеся. "Як ти посмів атакувати мене моїми ж закляттями, Поттер?" — як казав Северус Снейп у "Напівкровному принці" та як міг би звернутися до Пепа та його хлопців "Ель Чоло".
Суперники переграли майже 12 (!) хвилин компенсованого часу, Суарес ледь не вразив ворота Едерсона у останній атаці у матчі, а Сімеоне, який щосили намагався завести трибуни, понуро опустив голову після фінального свистка.
Манчестер Сіті втретє та вдруге поспіль у своїй історії зіграє у півфіналі Ліги чемпіонів. Атлетіко прощається із турніром, видавши дуже солідний другий тайм домашнього матчу. У битвах із такими суперниками як "городяни" може вистачити лише однієї помилки. Як ми не раз писали, атакуючий потенціал в "матрацників" дуже солідний, але проявляється він у великих матчах занадто рідко.
Тим не менш, діючий чемпіон Англії абсолютно заслужено покрокував далі, з чим ми його й вітаємо.
Роман Котляр, Football.ua
Атлетіко — Манчестер Сіті – 0:0 (перший матч — 0:1)
Атлетіко: Облак — Льоренте, Савіч, Феліпе, Рейнілду, Лоді (Корреа, 70) — Коке (де Пауль, 69), Кондогбія, Лемар (Суарес, 82), Грізманн (Карраско, 69) – Феліш (Кунья, 82).
Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер (Аке, 74), Стоунз, Ляпорт, Канселу — Де Брюйне (Стерлінг, 65), Родрі, Гюндоган — Марез, Фоден, Бернарду Сілва (Фернандіньо, 78).
Попередження: Феліпе, Савіч — Родрі, Аке, Марез, Фоден, Канселу
На 90+2-й хвилині був вилучений Феліпе (Атлетіко) (друге попередження).