Можна скільки завгодно грати в яскравий та симпатичний футбол, але коли лунає фінальний свисток арбітра, то всі дивляться на показник забитих м’ячів. Як би київське Динамо не переважало австрійський РБ Зальцбург за ходом обох протистоянь у цьогорічній кваліфікації, але далі до Ліги чемпіонів УЄФА йдуть саме "червоні бики". Команда Олександра Шовковського натомість теж не сходить із дистанції, але Ліга Європи лише одним своїм статусом другого за рангом турніру ще певний час буде різати слух уболівальникам "біло-синіх". Воно й не дивно, як двічі почути гімн Ліги чемпіонів перед матчем, то хочеться ще й ще.
Football.ua оцінює гру футболістів київського Динамо у матчі на Ред Булл Арені (за 10-бальною шкалою).
Динамо Київ
Георгій Бущан — 6,0. Динамо відіграло шість матчів кваліфікації Ліги чемпіонів, і лише в останньому з них воротаря киян не було підстав вважати найкращим гравцем серед "біло-синіх". І це трапилось не тому, що Бущан зіграв якось "не так". У нього й викликів особливих не було, а ледь не найбільш гострий момент біля власних воріт Георгій фактично створив ціною власної помилки. Два сейви й не надто багато роботи навіть під час простих перехоплень.
Олександр Тимчик — 6,5. Замість більш налаштованого на гру в захисті Караваєва, вирішили використати Тимчика й він своєю поведінкою на полі дійсно цілком виправдав тренерське рішення. Можливо, не вистачало трохи влучності його подачам, тоді як щодо роботи в захисті, то талановитий Глух себе так і не показав із найкращого боку саме з-під правого оборонця киян.
Денис Попов (6,0) — Тарас Михавко (6,5) — 6,0. Єдиний пропущений м’яч стався фактично із центру захисту Динамо. Знову. Але цього разу ніхто зайвий раз не смикався, а дарма. Більш агресивна гра в епізоді із змішенням Дагіма могла врятувати ситуацію. Але, вочевидь, хтось таки отримав догану за занадто сміливі дії тиждень тому. Позаяк, у решті ситуацій це був класичний матч у виконанні Попова та Михавка зразка старту цього сезону. Із однією відмінністю — Тарас видав дуже крутий гольовий пас на Ваната.
Владислав Дубінчак — 6,5. Лівий захисник Динамо, так чи інакше, дуже якісно боровся в своїй зоні, але гол прийшов саме звідти. То був єдиний приклад, коли Дубінчака дійсно можна було звинуватити в недостатній наполегливості у відборі, тоді як решту часу Дагім постійно зустрічав якісний спротив. Але в футболі все одно все вирішують окремі моменти.
Олександр Піхальонок — 6,5. Теорія про "три пристрілочні постріли", які потрібні Піхальонку для результативного удару цього разу не спрацювало, бо він розряджав гармату все ж таки чотири рази, але жодної користі з того команда не мала. Відзначаємо також і відносно велику кількість утрат м’яча від Олександра, а також не надто велику інтенсивність спроб загострювати. Вочевидь, Зальцбург витратив тиждень для того, щоб знайти протидію центру поля Динамо.
Володимир Бражко — 7,0. Опорний півзахисник Динамо в цій грі багато боровся, падав, бо, напевно, неправильно підібрав шипи, підводився, і продовжував боротись. Бо так вимагав характер цього протистояння. Навіть розрядити гармату цього разу дали можливість Бражку, але голу у відповідальний момент так і не сталось.
Микола Шапаренко — 5,5. Багато хто нарікав на якість кутових у виконанні Динамо після цієї гри, але не варто нагадувати, хто відповідає за них у складі "біло-синіх". Хоча, це було дуже красномовно — незважаючи на кількість спроб, якості Шапаренко цього разу команді не додав навіть у цьому компоненті. У порівнянні з матчами до цього, Микола не вразив. Ще й цей момент із хибою наприкінці…
Андрій Ярмоленко — 7,0. А от до найбільш досвідченого гравця Динамо взагалі жодних питань немає. Так, Ярмоленко цього разу знову не зміг забити, а його єдиний удар блокували суперники, проте в атаці киян ставало гостро саме тоді, коли м’яч був у ногах Андрія й він намагався щось намалювати. Звично, ті 67 хвилин, які перебував у грі, бо далі відбулась уже чи не автоматична ротація.
Владислав Ванат — 7,5. До форварда Динамо завжди багато претензій, але цього разу вони почасти недоречні. Гол забив, на команду відпрацював, моменти для партнерів створював (той-таки удар Шапаренка), міг забивати ще самостійно, але хто в складі киян був готовий вражати нас реалізацією? А тут хоч м’яч престижу вийшов.
Владислав Кабаєв — 7,5. Як не дивно, найбільше серед гравців Динамо в цьому матчі в боротьбу вступав саме гравець лівого краю нападу. 21 епізод єдиноборства — це як узагалі? Добре, лише половина з них залишалась за Кабаєвим, але інтенсивність вражаюча — один стик на +/- 3 хвилини перебування на полі. А ще був цей крутий ривок у першому таймі, який мав завершатись голом, якби не бажання пробивати вже до вірного.
Назар Волошин — 6,0. Так виходить на старті цієї кампанії, що на Волошина покладається чимала відповідальність, бо саме з його заміни Динамо має отримувати друге дихання, коли Ярмоленко залишає межі поля. Але не цього разу. За трохи більше 25 хвилин у грі Назар зустрічався з м’ячем явно не в тих зонах, де міг вибухнути із створенням гольової ситуації.
Максим Брагару, Микола Михайленко, Владислав Супряга, Крістіан Біловар — тренерський штаб Шовковського з ротацією за ходом гри помітно не квапився, що також викликало певні питання, адже гандикап за загальним рахунком постійно був на користь суперників. А коли Динамо все ж таки почало випускати свіжих гравців (останні чотири виходили парами), то вже було трохи запізно, і ніхто в підсумку не встиг себе розкрити. Ще й тактична перебудова була потрібна, тож вийшов сумбур.
Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на
наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у
Facebook,
Instagram та
Twitter.