Антверпен — Шахтар. Наші оцінки

Антверпен — Шахтар, фото ФК Шахтар Донецьк

Football.ua оцінює дії футболістів донецького Шахтаря в поєдинку Ліги чемпіонів УЄФА.

У єврокубковій історії донецького Шахтаря було чимало яскравих злетів та падінь, видовищних перемог та гірких поразок, але останніми роками "гірники" взялись випробовувати новий тренд — здобувати результат не те, що на зубах, а ледь не на останньому подиху. Матч проти бельгійського Антверпена власне й мав усі шанси стати таким для перебування Патріка ван Леувена на тренерській посаді чемпіонів України.

Якби не його друга половина. О, це був дійсно дивовижний камбек! Навіть більше — реінкарнація, бо команда дійсно неначе переродилась після короткотривалого відпочинку. Чи початок це чогось якісно нового? Навряд чи, бо до наступної офіційної гри мине чимало часу. Але в пам’яті фанатів українського футболу це буде дійсно світла сторінка історії.                                 

Football.ua оцінює гру футболістів донецького Шахтаря у матчі на Босейлстадіон (за 10-бальною шкалою).

Шахтар Донецьк


Дмитро Різник — 7,5. Самовпевненості голкіперу Шахтаря цього вечора було не позичати, бо таку кількість разів, скільки він накручував суперників у власному штрафному, геть не кожен польовий футболіст міг повторити. Поміж тим, у Різника було чимало суто воротарської роботи під завісу гри, і тоді він дійсно рятував. Можливо, навіть від того удару Тобі зміг би врятувати, якби не втрутився Степаненко. Але ключовим вкладом від Дмитра була впевненість — партнерам по захисту вона була дуже потрібна.

Юхим Конопля — 7,0. Правий захисник Шахтаря останнім часом піймав хвилю непоганих виступів, тому в кожній наступній грі намагається щось цікаве вигадати попереду. У цьому матчі цього "щось" було трохи забагато, бо подекуди Конопля занадто перетягував на себе роль завершувача атак. Але напрацювався добряче, хоча й у суперниках був геть непростий та нестандартний Баліквіша.

Ярослав Ракіцький (6,5) — Микола Матвієнко (6,0) — 6,0. У центрі захисту "гірників" цього вечору було не без негараздів, але й це не викликає подив, бо, по-перше, Матвієнко тільки-но повернувся після травми, по-друге, вони з Ракіцьким — обидва шульги, по-трете, опорна зона подекуди не встигала відпрацьовувати моменти загострення від суперників. І вже потім, так, ми бачили позиційні проблеми в пари центральних оборонців, і якщо Ракіцький хоч за рахунок гола перекрив частину дрібних та не дуже недоліків, то в Матвієнка такої нагоди не було.

Іраклі Азарові — 6,5. По грі лівого захисника Шахтаря саме в обороні було чимало питань, але в атаці Азарові продемонстрував свої здібності на повну потужність. Його швидкість, техніка та кмітливість — це все риси, які подекуди є вбивчими для гравця в захисті, але в другому таймі "гірники" про оборону мали думати лише за рахунку 3:2 на власну користь, тоді як до цього ж ще потрібно було якось довести гру. І ось тут грузин був дуже доречним.

Тарас Степаненко — 6,5. На долю капітана донеччан випало тяжке випробування в плані психології, бо той пенальті — випадкова безглузда ситуація, у якій Тарасу залишалось лише поспівчувати. Але варто було лише поглянути на те, хто першим почав носитись по всій довжині поля після перерви, і потім осягнути, наскільки ці лідерські якості були важливими. Так, роботи саме в опорній зоні в цього гравця Шахтаря також було достатньо, і здебільшого він із нею впорався. Але на полі був потрібен справжній лідер, і Степаненко не залишився осторонь своїх обов’язків.

Олександр Зубков — 6,0. Марк ван Боммел для протидію нападнику "гірників" обрав найбільш примітивну, але водночас дієву тактику — чим більше гравців довкола ключового футболіста суперників, тим частіше він утрачатиме м’яч навіть без наближення до чужих воріт. Ось і вийшло так, що завданням Зубкова цього вечора було зібрати довкола себе якомога більше захисників Антверпена і, можливо, колись навіть пробити вдасться. Але з правою ногою все ж таки щось треба робити, бо вже не смішно.

Єгор Назарина — 7,0. Поява Назарини з перших хвилин, а не Бондаренка, якого багато хто бачив у стартовому складі Шахтаря, була очевидним кроком ван Леувена — той хотів виграти в суперників центр поля, тому потрібні були м’язи. А разом із тим непоганий удар та відчуття моменту. І в підсумку так воно й вийшло, що Єгор перевершив навіть Степаненка за кількістю епізоді боротьби за м’яч і разом із тим узяв участь у двох голах Сікана, опиняючись у потрібному місці в чужому штрафному.

Георгій Судаков — 6,5. Роль центрального півзахисника "гірників" у цій грі також було важко переоцінити, проте Судакову був потрібен простір та час, чого в першому таймі взагалі всій його команді відверто бракувало. Але після перерви воно якось так хвацько пішло, що Георгія було реально важко зупинити суперникам. Навіть пробити дозволили здалеку, хоча ж знали, до чого це може потенційно призвести.

Дмитро Криськів — 6,0. Із номінально лівим півзахисником Шахтаря ситуація також була неоднозначною, бо у випадку, коли в команди немає м’яча, то й ефективність Криськіва стрімко спадає. Дмитро більшу частину матчу провів десь у затінку, допомагаючи обороні, і лише під завісу зустрічі почав знову виринати поблизу чого штрафного. Але із завершенням цього разу все було якось важкувато, і чого був вартий лише один його удар у площину чужих воріт за гру, але який одразу ж призвів до контратаки з другим пропущеним голом. Такий собі бекграунд.

Данило Сікан — 8,0. О, скільки брудної критики було спрямовано проти нападника "гірників" після поразки від Порту. І хоча вона була цілком виправданою, але цього вечора Сікан лише за один тайм перетворився з антигероя на справжнього рятівника. При чому забивав-то він свої класичні голи — десь доїв відскок, десь своєчасно відкрився під передачу. Ось так, потихеньку, гольовий пас проти Ворскли, дубль у Лізі чемпіонів, і статистика за сезон потрохи покращується з кожною наступною грою.

Мар’ян Швед — на шлях терезів підсумкового результату ситуація була надзвичайно крихкою, тож рішення ван Леувена тягнути із замінами до останнього було цілком виправданим. Поява нападника на 11 хвилин у ситуації, коли команда майже не володіє м’ячем, — це історія взагалі не про атаку. Тож і не дивно, що Швед зробив усього два дотики до м’яча.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.