Шахтар із дублем Сікана влаштував карколомний камбек у запальному матчі проти Антверпена

Антверпен — Шахтар, фото ФК Шахтар Донецьк

Команда Патріка ван Леувена сама себе витягла з ями, у яку потрапила за ходом першого тайму.

За відсутності чемпіонату світу посеред зими футбольний календар знову повернувся до більш звичного для нас ритму, тому матчі єврокубкових змагань відокремлені поміж собою достатньою за тривалістю павзою для того, аби робити якісь організаційні висновки. І особлива потреба в цьому була в команд, які в першому турі зазнавали поразки, бо групові етапи лише за своєю загальною тривалістю можуть вважатись такими, де є простір для маневру.

На жаль, для українських уболівальників, наш єдиний представник у Лізі чемпіонів УЄФА в поточному сезоні, донецький Шахтар, свій перший матч програв португальському Порту (1:3). Але навряд чи розчарування "гірників" можна було порівняти з емоціями бельгійського Антверпена, який просто нічого не зміг заподіяти в гостьовій дуелі проти каталонської Барселони (0:5). Ось і опинились у підсумку два поточних невдахи квартету H за екватором турнірної таблиці, тоді як у другому турі їм доводилось зустрічатись уперше в історії своїх взаємин на полі команди Марка ван Боммела.

І ця зустріч розпочиналась для українського колективу геть не найкращим чином, якщо не сказати гірше. Дальній удар Степаненка надав нам сподівання, що Шахтар розуміє, як потрібно тиснути на суперників, але вже в наступній атаці "червоних" Ракіцький завмер перед власним штрафним на тлі вдалого відбирання м’яча, тому його одразу атакував Вермерен, і миттєво розвернув контрнаступ праворуч на Муя, якому залишалось покласти на замасі Азарові та пробити в дальній кут.

Ось наскільки швидко господарі провели свою атаку, настільки стрімко зіпсувався в нас настрій — "гірники" почали грати поспіхом, багато помилялись при цьому та взагалі не могли довести м’яч до чужого штрафного. Ця ситуація дуже походила на стан справ у матчі проти Порту, тож ми були вже навчені на власному гіркому досвіді. А там ще й Янссен та той таки Муя не припиняли спроби насипати нам із далекої відстані своїми небезпечними ударами.

Посеред першого тайму, так, Шахтар дійсно заграв у притомний футбол і почало здаватись, що ситуація на полі поступово схиляється на нашу користь. Гольові моменти, та ще й які, також не забарились, але Степаненко, Матвієнко та Криськів свої нагоди змарнували, а після удару останнього ми взагалі отримали контратаку. Та ще й гольову. Балікшвіша промчав до лівого флангу під передачу на хід від Вермерена й зупинився лише для святкування гола.

Ось таким вийшов перший тайм, точніше взагалі не вийшов у виконанні Шахтаря. Жодного позитивного сигналу ми не отримали, але найголовніше було те, що ван Леувен знав, як знайти вихід із цього скрутного становища. У будь-якому випадку, нам хотілось у це вірити. І нідерландець не підвів.

Вийшли з перерви — одразу дали в штангу, але в доброму сенсі. Це Судаков із дальньої відстані з правого флангу приклався в ближній каркас воріт, на чому атака не зупинилась і завершувалась уже на протилежному боці штрафного з пострілами Назарини, рикошетом від поперечини та добиванням головою від Сікана.

Це був той самий злам, який і потрібен був "гірникам". Після цього вони захопили володіння м’ячем і хоча й не без помилок діяли біля власних воріт, але забили вдруге раніше, аніж суперники зуміли підняти голову, що було не менш важливо. На 70 хвилині Ракіцький поганенько пробив зі штрафного з правого флангу, але рикошет від Баліквіши, який стояв у стінці, пішов у ближній кут. Антверпен відверто занервував, і в найбільш відповідальний момент не впорався з власним запалом воротар Бюте, залишивши м’яч на лівому фланзі штрафного біля лицьової для Назарини, який миттєво прострілив на порожні ворота для Сікана.

Це тривала 77 хвилина, а отже Шахтарю потрібно було лише дотерпіти до фінального свистка. А суперники тим часом побігли відіграватись немов в останній раз, і просто завалили Різника роботою. Той до певного часу рятував і, напевно, урятував би й від удару Тобі з-за меж штрафного на останній компенсованій хвилині, але Степаненко випадково підставив руку під м’яч, за що арбітр миттєво вказав на позначку. Бити взявся власне капітан суперників, проте ПРОМАХНУВСЯ повз ліву стійку. І тут уже емоції просто дали волю.

У наступному турі бельгійський Антверпен вдома прийматиме португальський Порту, а донецький Шахтар гостюватиме в каталонської Барселони.

Антверпен — Шахтар 2:3
Голи: Муя, 3, Баліквіша, 34 — Сікан, 48, 77, Ракіцький, 70

На 90+7-й хвилині Тобіас Альдервейрельд (Антверпен) не забив пенальті (промах).

Антверпен: Бюте — Батай, Альдервейрельд, Кулібалі, Вейндал (Іленіхена, 83) — Еккеленкамп, Вермерен, Кейта (Юсуф, 83) — Муя (ван ден Босх, 88), Янссен, Баліквіша.

Шахтар: Різник — Конопля, Ракіцький, Матвієнко, Азарові — Степаненко — Зубков, Назарина, Судаков, Криськів — Сікан (Швед, 87).

Попередження: Кейта, Янссен, Альдервейрелд — Конопля, Ракіцький, Сікан