Те, що пережив англійський Ліверпуль тиждень тому в Парижі під час першої дуелі в рамках 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА проти місцевого Парі Сен-Жермен, напевно, жоден клуб у світовому футболі не хотів би відчути. Окрім одного моменту — "червоні" перемогли на полі суперників із рахунком 1:0, хоча сценарій тієї зустрічі був явно не на їхню користь. Утім, усякі сценарії у футбол не грають і до наступного раунду змагань не виходять.
А саме це й було завданням обох команд у грі на Енфілді, яка для "червоно-синіх" отримувала вже принциповий характер через цілком зрозумілу набуту ними спортивну злість. Як наслідок, маємо дуже захоплюючий перший тайм, у якому швидкості були такі, що якось ніхто й не зауважив, як він закінчився. Ліверпуль на правах господарів прагнув довести власним уболівальникам, що те, що відбулось у Парижі, там і залишилось, тому побіг атакувати чужі ворота від самого стартового свистка.
Не без гольових моментів, очевидно, зокрема удар Салаха з правого флангу штрафного на завершення передачі Собослаї вже на четвертій хвилині гри лише дивом коліном над воротами зумів переправити Мендеш. У подальшому Мо продовжував нагнітати становище в чужих володіннях своїми сольними рухами, зокрема — проти того ж Мендеша вже за мить, а от із влучністю в нього справи одразу якось не пішли.
ПСЖ із часом зрозумів, що атакувати одним шаленим темпом Ліверпуль фізично не зможе, тому вирішив відвести гру від власних воріт, і треба ж такому було статись, що вже в першій атаці гостей помилився під час прострілу з правого флангу від Баркола Конате, не пустивши м’яч до рук Аліссона, і Дембеле добивав м’яч уже в порожні ворота. І це вже цікаво, бо рахунок-то в нас був знову рівним за двоматчевою дуеллю.
Це змусило Ліверпуль бути більш обачним попереду, і коли таке відбувається, то команда Слота вже не має такої значної інтенсивності. Моменти в неї, певна річ, усе одно виникали, але таких, щоб походили на чергові можливості забити для Дембеле, Хвічі чи Баркола в штрафному Аліссона, ми ось так одразу й не пригадаємо. І тут уже треба дякувати обставинам господарям, що раптово ця дуель не вислизнула з-під їхнього контролю остаточно.
Із приводу другого тайму до Ліверпуля натомість претензій не було майже жодних. Окрім того, що команда Слота так і не забила свій гол, на який, як здалось багатьом, награла. Бо ПСЖ відбивався від атак суперників, які подекуди навіть завершувались натяком на результативність, якби не офсайдні пастки, які доволі вміло розставляли "червоно-сині".
Моменти Діаса, штанга Кванси, шанс Салаха, але потім почали прокльовуватись контратаки у Парижа знову, і вже Хвіча крутить над воротами з лівого флангу штрафного свій черговий карколомний удар. Як виявилось, то був лише анонс майбутніх овертаймів, де ПСЖ знову значно переважав суперників й бодай на початку міг відзначатись у кількох послідовних атаках. Однак лівий кут воріт Аліссона для Бералдо та Дуе виявився зачарованим.
Як і правий кут воріт бразильського воротаря вже на протилежних воротах, коли команди помінялись половинами, а пробивали все той же Дуе та Дембеле. Ліверпуль моментів не створював, ще й утратив Конате через травму, і все в підсумку дійшло до серії пенальті. Багато говорили, що "червоні" дуже майстерні в цьому плані, але всі свої чотири удари гості в підсумку реалізували, тоді як Нуньєс (хто б сумнівався) та Джонс схибили на другому та третьому пострілах відповідно. На Енфілді запанував смуток.
Фінальний свисток румунського головного арбітра Іштвана Ковача відправив до чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА французький Парі Сен-Жермен, тоді як для англійського Ліверпуля турнірний шлях достроково добіг до завершення.
Ліверпуль —
ПСЖ 0:1 (перший матч – 1:0) (1:4 – пен.)
Гол: Дембеле, 12
Ліверпуль: Аліссон — Александер-Арнольд (Кванса, 73), Конате (Ендо, 111), ван Дейк, Робертсон — Мак Аллістер (Джонс, 91), Гравенберх, Собослаї (Елліотт, 106) — Салах, Жота (Нуньєс, 73), Діас (Гакпо, 102).
ПСЖ: Доннарумма — Хакімі, Маркіньйос (Бералдо, 90+2), Пачо, Мендеш — Невеш (Рамуш, 120+1), Вітінья, Руїс (Заїр-Емері, 91) — Баркола (Дуе, 67), Дембеле, Кварацхелія (Лі Кан Ін, 101).
Попередження: Мак Аллістер — Маркіньйос