Уже попередній раунд плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА тиждень тому подарував нам таку приголомшливу футбольну афішу, як протистояння англійського Манчестер Сіті та мадридського Реала. Перша частина цього двобою відбувалась на полі стадіону Етіхад, де команда Хосепа Гвардіоли була впевнена в перемозі десь за чверть години до завершення гри, але колективу Карло Анчелотті вдалось не просто відігратись, а й виграти на полі суперників.
Таким чином Реал отримав не просто гарантовану підтримку власних уболівальників на рідному стадіоні, а ще й вів за рахунком у стратегії двоматчевого протистояння. Це, а також повернення певних ключових виконавців після травм, накшталт Рюдігера до центру оборони, давало можливість Анчелотті не вигадувати зайвого, а просто зосередитись на власній грі.
А от Гвардіолі, навпаки, довелось шукати нові підходи й, здається тут Пеп знову переграв сам себе. Бо всі його плани цю гру вже на четвертій хвилині можна було сміливо відправляти до смітника, оскільки закидання з власної половини від Асенсіо примудрився пропустити собі за спину Діаш, а там уже й Мбаппе був готовий перекидати м’яч над Едерсоном.
Сіті в принципі голи в цьому сезоні пропускати не надто полюбляє, бо в команди потім гарантовано виникають проблеми, а тут ще й настільки недбалий. А потім додалась ще й травма Стоунза на рівному місці вже за кілька миттєвостей, тож проблеми в гостей збільшувались у геометричній прогресії. Це перетворилось у підсумку на те, що в першому таймі жодного позитивного контексту в грі клубу з Манчестера знайти так і не вдалось.
Реал натомість нікуди не поспішав, бо перевага його була наочною та не викликала жодних сумнівів. А посеред першого тайму через ноги Вінісіуса та Родріго Мбаппе отримав передачу до лівого флангу штрафного та подвоїв перевагу за рахунком на користь команди Анчелотті, тож узагалі раптово постало питання, чи не віддає тут розгромом однієї з команд?
Підстави для цього виникали упродовж усього другого тайму й особливо тоді, коли Реал на завершення повної години ігрового часу забив утретє. Цього разу Мбаппе вже розібрався самостійно в чужих володіннях, йому просто потрібен був своєчасний пас Вальверде до правого флангу штрафного. До цього та після цього епізоду Родріго та Вінісіус спільними зусиллями змарнували ще купу нагод, так що, якщо б Реалу конче було треба, розгрому б Сіті не уникнув.
Але навіщо кудись квапитись, якщо команда навпроти просто нічого не може показати в атаці впродовж, щонайменше, 80 хвилин ігрового часу. Це тільки наприкінці матчу в гостей почалось щось виходити попереду, і вони навіть забили м’яч у компенсований час. Один із багаточисельних стандартів Мармуша полетів точно в поперечину над головою Куртуа, після чого Ніко залишалось не схибити в порожні ворота під час добивання відскоку. Із цим півзахисник упорався, а от його команда загалом цього разу мало з чим упоралась у принципі.
Фінальний свисток румунського арбітра Іштвана Ковача відправив мадридський Реал до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА, де вона зіграє або проти мадридського Атлетіко, або проти леверкузенського Баєра, що ще має визначити жеребкування. Для англійського Манчестер Сіті виступи в турнірі достроково завершені.
Реал — Манчестер Сіті 3:1 (перший матч – 3:2)
Голи: Мбаппе, 4, 33, 61 — Ніко, 90+2
Реал: Куртуа — Вальверде (Алаба, 90), Асенсіо, Рюдігер, Менді — Себальйос (Камавінга, 78), Чуамені (Модрич, 83), Беллінгем — Родріго, Мбаппе (Діас, 78), Вінісіус (Ендрік, 90).
Манчестер Сіті: Едерсон — Хусанов, Стоунз (Аке, 8), Діаш, Гвардіол — Гюндоган (Ковачич, 77), Ніко — Фоден (Макейті, 77), Сілва, Савіо — Мармуш.
Попередження: Беллінгем — Гюндоган, Ніко