Мюнхенська Баварія продовжує прокладати собі шлях до домашнього для неї фіналу Ліги чемпіонів УЄФА. Однак він уже на основному раунді виявився для команди Венсана Компані доволі складним, через що "Рекордмайстер" були змушені брати участь у попередньому етапі плей-оф цього турніру посеред лютого. Трапився на шляху німецького колективу шотландський Селтік, проти якого за свою історію Баварія до цього зіграла всього чотири матчі й виключно в рамках групових етапів.
Цього ж разу, очевидно, ставки були значно вищими, оскільки у мюнхенців вихідними буде ще й протистояння проти леверкузенського Баєра в чемпіонаті, а отже треба було їм вигадати спосіб здобути перемогу на Селтік Парк таким чином, щоб не витратити занадто багато зусиль для цього. Однак це Ліга чемпіонів, тож зекономити майже ніколи не виходить.
І цього б разу "червоним" це зробити б не вдалось, як би результативному удар їхнього вихованця Кюна здалеку з правого флангу ще до завершення половини першої хвилини ігрового часу не супроводжував би офсайд у нападника Айди, який блокував огляд епізоду Ноєру. Це змусило Баварію повернутись думками все ж таки в звітну гру.
Надалі ми не бачили жодної атаки від шотландців до перерви, а отже й ударів на їхньому рахунку бути не могло. У гостей тим часом також не можна було сказати, шо виходило постійно тиснути на чужі володіння, але в контролі м’яча команда Компані перебувала повсякчас, тож як не Кейну з його ударами головою з близької відстані, так Олісе з його розкішним пострілом у ближню дев’ятку з правого краю чужих володінь удалось відзначитись наприкінці тайму. І одразу після цього пролунав свисток на перерву.
Другу половину Баварія також розпочала з власного забитого м’яча, коли Кейна просто кинули напризволяще на дальній стійці під час кутового з лівого флангу від Кімміха, чим не скористатись було б злочином проти старань команди англійського нападника. 0:2 — тепер можна й про Баєр подумати. І Баварія дійсно почала цим займатись, на чому ледь не обпіклась.
Селтік перехопив ініціативу миттєво, і якщо в першому таймі ми фіксували, що ударів у господарів не було, то після другого м’яча в їхні ворота тільки вони й були в цій грі. Викликів для Ноєра при цьому було не надто й багато, але вони все ж таки виникали, і хоча б той-таки постріл Джонстона під завісу гри треба було примудритись витягнути.
А десь Баварії ще й допомагала вдача, оскільки арбітри одного разу ухвалили дуже цікаве рішення щодо непризначення пенальті в її ворота за потенційний фол Упамекано проти Енгельса, із чим хотів би посперечатись кожен гравець Селтіка, а тим паче, коли згодом Маеді вдалось відіграти один гол цілком у рамках правил. Таким чином на Селтік Парк атмосфера була гарячою до останнього, і є підстави вважати, що в матчі-відповіді 18 лютого вона буде не менш розжареною.
Селтік —
Баварія 1:2
Голи: Маеда, 79 — Олісе, 45, Кейн, 49
Селтік: Шмейхель — Джонстон, Картер-Вікерс, Трасті, Тейлор (Шлупп, 65) — Енгельс, Макгрегор, Хатате — Кюн (Ян Хен Чжун, 77), Іда (Жота, 65), Маеда.
Баварія: Ноєр — Лаймер, Упамекано, Даєр, Геррейру (Іто, 78) — Горецка, Кімміх — Олісе (Гнабрі, 65), Мусіала (Мюлер, 87), Сане (Коман, 64) — Кейн.