Пізні часові слоти Ліги чемпіонів УЄФА не обходяться без матчів із яскравими афішами. А от чи підпадала під це визначення зустріч на Парк-де-Пренс поміж французьким Парі Сен-Жермен та мадридським Атлетіко — це вже треба було визначати власне вболівальникам. Так чи інакше, ми говорили про дві команди, появу яких точно не можна було очікувати в нижній половині загальної турнірної таблиці основного раунду за підсумком трьох зіграних матчів.
Однак є як є — колектив Луїса Енріке лише за рахунок домашньої нічиєї проти нідерландського ПСВ випереджав команду Дієго Сімеоне, яка примудрилась отримати розгром на полі лісабонської Бенфіки (0:4), після чого її ще й нокаутував французький Лілль на Метрополітано (1:3). Парижани із своєю єдиною поразкою на виїзді від лондонського Арсеналу (2:0) на ці виступи "матрацників" дивились із глибоким занепокоєнням.
Команда Енріке прогнозована почала матч із власної активної участі в атаці й доволі швидко біля воріт Облака стало гаряче. Момент Хакімі, момент Дембеле, момент Баркола, і зрештою — забитий м’яч на 14 хвилині, коли помилка Ленгле під тиском Дембеле в центрі штрафного залишила Облака рятувати ворота від Заїра-Емері, однак той лише познущався перекиданням над досвідченим голкіпером.
Атлетіко під тиском виглядав відверто мляво й, можливо, мав би значно більші труднощі, якби вчасно не прокинувся. Блискавична відповідь від команди Сімеоне надійшла вже на 18 хвилині, коли Моліні пощастило з відскоком від Мендеша на правому фланзі штрафного під час прострілу Сімеоне-молодшого-молодшого, той що Джуліано, і захисник Атлетіко пробив у дальній кут.
І якось так склались подальші події, що "червоно-синіх" так само багато було на м’ячі, однак без суттєвих гольових моментів для них біля воріт Облака. Так, лівий фланг оборони Атлетіко буквально горів під тиском Дембеле, Галан помітно не витримував темп, тому там зрештою з’являвся не тільки Альварес, а ще й Галлагер, бо просто так було більш надійно. І зрештою це дозволило стримати французького нападника, а отже й решті групи атаки ПСЖ було важкувато.
Теплова мапа гравців мадридської команди в другому таймі була зосереджена виключно поблизу власного штрафного, бо й суперники чинили чималий тиск, і сама команда Сімеоне дотримувалась виключно своєї захисної тактики. І їй було байдуже, що на це думали сторонні глядачі. "Червоно-сині" мали суттєву перевагу, але так, щоб завалили чужі володіння небезпечними моментами, цього ми не побачили.
Облак витягував складні м’ячі в критичних ситуаціях, а решту роботи більш-менш стабільно виконували його одноклубники. І нехай дійсно тріщали фланги в Атлетіко, а Сімеоне тільки те й робив, що додавав нових гравців захисту, але ПСЖ міг розраховувати тільки на банальні подачі з флангів та дальні постріли, що хоч і було небезпечно, але все одно не те, що потрібно для другого гола.
А потім, за 15 секунд до фінального свистка в компенсований час, Грізманн із лівого флангу контратаки запустив діагональ на правий фланг штрафного, де Корреа розібрався із захисником і завершив випад ударом у дальній кут. На Парк-де-Пренс був шок.
У наступному турі французький Парі Сен-Жермен зіграє в гостях у мюнхенської Баварії, тоді як мадридський Атлетіко гостюватиме в чеської Спарти з Праги.
ПСЖ —
Атлетіко 1:2
Голи: Заїр-Емері, 14 — Моліна, 18, Корреа, 90+3
ПСЖ: Доннарумма — Хакімі, Маркіньйос, Пачо, Мендеш — Заїр-Емері (Коло Муані, 73), Вітінья, Невеш (Руїс, 67) — Дембеле (Дуе, 90), Асенсіо (Кан Ін, 67), Баркола.
Атлетіко: Облак — Сімеоне (Рікельме, 60), Моліна, Вітсель, Ленгле, Галан (Рейнілдо, 59) — Галлагер (Ліно, 77), Де Пауль (Коке, 60), Барріос — Альварес (Корреа, 67), Грізманн.
Попередження: Корреа