Великий європейський футбол повертається на наші екрани незадовго до початку чергової перерви на міжнародні матчі, і оскільки надворі вже початок листопаду, то командам настав час підбивати певні підсумки попередніх етапів сезону. Зокрема, у Лізі чемпіонів УЄФА, оновлений розіграш якої не так уже й легко дається навіть колективам із дуже гучними іменами.
Зокрема, мадридський Реал також не міг похизуватись ідеальними здобутками за попередні три тури, хоча й остання перемога "галактікос" над дортмундською Боруссією (5:2) досі є гарним предметом для розмови. Натомість про італійський Мілан у позитивному ключі сказати можна було небагато — команда Паулу Фонсеки програла стартові матчі Ліверпулю (1:3) та Баєру (0:1), після чого зуміла здолати Брюгге (3:1) й хоч трохи зменшила тиск на португальського фахівця на той час.
Чи зменшить тиск на Фонсеку ця гра? Судячи з результату, це буде дуже потужний "знеболювальний засіб" бодай на якусь кількість матчів у найближчому майбутньому. Бо в Мілана цього вечора було кілька дуже небезпечних пасток, які "россонері" все ж таки змогли оминути. Перша з них полягала в тиску на початку гри.
Однак гості відповіли на неї забитим м’ячем після стандарту, коли на 12 хвилині Пулішич подав із кутового з лівого флангу на ближню, де вище за всіх вистрибнув Тіав. Реал одразу ж побіг відіграватись, бо публіка того вимагала на тлі ще свіжої в пам’яті поразки в El Clasico. І доволі швидко "бланкос" знайшли свій гол — Вінісіус заробив пенальті за фол проти нього в підкаті від Емерсона, після чого сам же й поклав м’яч паненкою в центр воріт.
На полі в той момент почали з’являтись зайві емоції, які цілком могли перерости й у щось більше, якби арбітр Славко Вінцич дав їм розгулятись. Особливо полюбляли гравці Реала зачіпати Морату, а той їм відповів не тільки словом, а й ділом. Наприкінці першого тайму оборона мадридців розступилась у центрі власного штрафного перед форвардом, який зіграв на добиванні відскоку від Луніна, коли той парирував удар від Леау.
Насправді, подібні ситуації з недограванням епізодів від команди Анчелотті були не рідкістю, і якби Мілан мав потребу форсувати події в другому таймі, ми стали б свідками ще кількох епізодів так точно. Лунін і без того не стояв, склавши руки, і кілька його сейвів можна було назвати фантастичними. Як і у Меньяна, але француза особливо багато навантажували роботою вже наприкінці матчу.
Бо тоді Реал уже навалювався на чужі ворота в агонії, адже пропустив утретє на 73 хвилині, коли не втримали Леау на фланзі, а той видав простріл на Рейндерса на ближню, якого також ніхто не квапився перекривати. Як наслідок, мадридці горіли в два м’ячі, але завзято атакували. Щоправда, акцентованих ударів кудись у площину, щоб ще й не прямо у воротаря суперників, ми так і не дочекались.
У наступному турі мадридський Реал гостюватиме в англійського Ліверпуля, тоді як італійський Мілан навідається до словацького Слована з Братислави.
Реал —
Мілан 1:3
Голи: Вінісіус, 23 (пен.) – Тіав, 12, Мората, 39, Рейндерс, 73
Реал: Лунін — Васкес, Мілітао, Рюдігер, Менді (Фран Гарсія, 74) — Вальверде (Камавінга, 46), Чуамені (Діас, 46), Модрич (Себальйос, 63), Беллінгем (Родріго, 74) — Вінісіус Жуніор, Мбаппе.
Мілан: Меньян — Емерсон (Калабрія, 90+3), Тіав, Томорі, Ернандес — Фофана, Муса (Павлович, 90+3) — Пулішич (Лофтус-Чік, 70), Рейндерс, Леау (Окафор, 77) — Мората (Абрагам, 70).
Попередження: Камавінга, Васкес, Мілітао, Вінісіус — Мората, Фофана