До будь-яких оновлень треба певний час звикати, проте навряд чи саме на період адаптації можна було списати невдалий початок кампанії Ліги чемпіонів УЄФА в її новому форматі для донецького Шахтаря. Команда Маріно Пушича продемонструвала гнітючі результати в перших двох зустрічах проти італійських Болоньї (0:0) та Аталанти (0:3), після чого на неї очікувало випробування значно більш серйозного характеру.
Колись, на початку поточного століття, "гірники" дебютували в основній частині Ліги чемпіонів УЄФА матчем проти лондонського Арсеналу, поступившись на полі суперників із рахунком 2:3. Відтоді багато часу вже минуло, але апетити обох команд постійно були великими, тож дуже символічно, що й після оновлення формату головного турніри вони написали нову сторінку в історії власних відносин.
Важко порівнювати той Шахтар із поточним, як і важко робити це по відношенню до Арсеналу. Але все ж таки всі думками сходились на тому, що настільки глибокою прірва поміж поточним станом команд ще жодного разу не була, коли вони зустрічались поміж собою. Власне, на полі Емірейтс це було помітно вже з перших хвилин. "Гірники" одразу закрились і почали відверто панікувати.
І це при тому, що в "канонірів" насправді й близько не виходило давати тієї ж динаміки, яку вони забезпечували в матчах цього сезону до, напевно, нещодавньої зустрічі з Борнмутом (0:2). Проте, коли в команди Мікеля Артети щось не виходило в атаці, то захисники Шахтаря своїми недбалими діями радо допомагали вигадати небезпечний момент, і бодай після помилок Матвієнка становилось дійсно гаряче.
Різник рятував, але так постійно тривати точно не могло, тож на 29 хвилині Арсенал цілком закономірно відкрив рахунок у грі. На жаль, для воротаря Шахтаря, удар Мартінеллі з лівого флангу штрафного, який можна було перебачити захисникам заздалегідь, але накривати ніхто так і не пішов, влучив у ліву стійку, а від неї — у ногу голкіпера, і назад у сітку воріт. Прикрість, але така, яку всі сприйняли як належне.
Далі в Арсеналу ще було багато моментів, коли можна було ставити безліч окличних знаків у цій історії та поповнити скарбничку забитих м’ячів аж до самого краю. Але команда Артети цими шансами вперто відмовлялась користатись. Чому? Не до нас питання, бо ми лише сподівались на те, що Шахтар нарешті прокинеться й ось ці його поодинокі контратаки набудуть хоч якоїсь системності.
Але того чекати треба було ще бозна-скільки, а біля воріт Різника тим часом і в другому таймі продовжували виникати гольові моменти. Дмитро реально рятував команду. Навіть тоді, коли вже всі схилили голови — на 74 хвилині м’яч влучив у руку Бондаря під час подачі з лівого флангу й у бік Шахтаря призначили відверто дурнуватий пенальті.
Троссар підійшов до позначки, але його удар у центр воріт ногами парирував голкіпер Шахтаря й таким чином не дав цьому матчу завершитись достроково. І можна було б тільки уявити шок Емірейтс, якби те довгоочікуване шаленство "гірників" в атаці наприкінці гри призвело б до підсумкової нічиєї, бо "каноніри" цю гру завершували, м’яко кажучи, недбало.
І ось він, реальний шанс. На другій компенсованій хвилині Педріньйо да Сілва завдає удару із зони перед штрафним у правий кут до вірного, але Рая витягує на кутовий, а в наступній атаці Марлону лишень трохи не вистачає стрибку на ближній для того, аби завершити навіс від Криськіва нормальним ударом голово. Ця нахабність — це круто, але очок вона цього разу не принесла.
У наступному турі лондонський Арсенал гратиме в гостях у міланського Інтера, а донецький Шахтар прийматиме швейцарський Янг Бойз.
Арсенал — Шахтар 1:0
Гол: Різник, 29 (авт.)
На 77-й хвилині Леандро Троссар (Арсенал) не забив пенальті (воротар).
Арсенал: Рая — Вайт (Меріно, 46), Саліба, Магальяйнс, Калафіорі (Льюїс-Скеллі, 70) — Парті, Райс — Троссар (Жоржиньо, 87), Мартінеллі — Жезус (Стерлінг, 68), Гаверц.
Шахтар: Різник — Конопля, Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо — Бондаренко (Марлон, 87), Криськів, Судаков — Зубков (Педріньйо да Сілва, 64), Сікан (Кевін, 64), Егіналду (Траоре, 83).
Попередження: Вайт, Мартінеллі — Педріньйо Азеведо.