Із неприхованим захопленням ми спостерігали за розвитком подій у мадридському дербі поміж Атлетіко та Реалом на Метрополітано минулими вихідними (1:1), а вже на наступний день після того протистояння дізнались, що основний воротар "галактікос" Тібо Куртуа зазнав прикрої травми, тож у голкіпера збірної України Андрія Луніна з’явилась чергова нагода зарекомендувати себе.
Причому одразу на найвищому рівні — у матчі Ліги чемпіонів УЄФА. Українська авдиторія, окрім фанатів Реала, можливо, і планувала залишити поза увагою гру команди Карло Анчелотті проти французького Лілля на виїзді в рамках другого туру, але коли випадає такий інформаційний привід, то подібне протистояння неможливо обійти стороною. Тим паче, що "доги" відчайдушно шукали очки після поразки від лісабонського Спортінга (0:2), а Реал… Реал це завжди Реал.
Проте команда Анчелотті не надто полюбляє гостьові матчі, і тим паче в регіоні Бретань, де Лілль програвав гостям з Іспанії лише одного разу за всю свою історію. Тож на П'єр Моруа готувались до чергової сенсації й ми в підсумку можемо сказати ствердно — так, Лілль здивував футбольну Європу.
Здивував бажанням не просто грати на рівних проти гранду світового футболу, а перегравати його. Особливо це було помітно в першому таймі, коли через високий тиск суперників "бланкос" не могли й власної половини поля залишити, не кажучи же про якісь там помірковані атакувальні дії попереду. Яскраво це було помітно в моменті з Ендріком, якому самотужки довелось тягнути м’яч до чужих володінь метрів 50, аби потім усе одно пробити просто в Шевальє.
До робити воротаря "догів", до речі, накопичувались питання за ходом першого тайму, але оскільки команда Бруно Женезіо так і не пропустила у власні ворота, тож можна було списати всі ті огріхи на хвилювання. А от Анчелотті висновки таки довелось робити кардинальні — Жегрова самотужки знищив на правому фланзі атаки Менді, тож захисника поміняли поперерві, але на той момент це було вже трохи запізно.
Бо Реал пропустив, до чого все йшло через постійний тиск від суперників, а також супермомент Девіда незадовго до ключового епізоду цієї гри, коли форвард із двох спроб не пробив Луніна в ближньому бою. Але на 45 хвилині, коли Жегрова ударом із штрафного поцілив у руку Камавінги, українець уже був не при справах. Як і під час пенальті від Девіда в правий кут, із чим Андрій не вгадав.
Фактично, ми могли казати про майже бездоганний тайм у виконанні Лілля, тож це Анчелотті довелось реагувати замінами за ходом другої половини гри й намагатись рятувати матч, який безнадійним назвати точна було не можна. Бо коли в Реала з’явився на полі Мбаппе, то стало гаряче біля воріт "догів", проте не настільки, щоб Шевальє обпікся остаточно.
Команда Женезіо концентрувалась виключно на захисті власних воріт, і це був її логічний вибір. На відміну від Реала, єдиною опцією якого залишалось вантажити м’яч до штрафного абияк, поки Анчелотті постійно підкидував атакувальних гравців, як ті дрова, у багаття мадридської атаки. Проте чи-то розпалювачі були сируваті, чи-то полум’я так і не з’явилось цього вечора всередині гостей. Реал цього року й у Лізі чемпіонів не непереможний.
У наступному турі французький Лілль зіграє в гостях проти мадридського Атлетіко, тоді як мадридський Реал прийматиме дортмундську Боруссію.
Лілль — Реал 1:0
Гол: Девід, 45+3 (пен.)
Лілль: Шевальє — Сантуш, Діакіте, Александро, Гудмундссон, Баккер (Меньє, 88) — Буадді, Андре, Кабелла (Сахрауї, 71) — Жегрова, Девід.
Реал: Лунін — Карвахаль, Мілітао (Модрич, 57), Рюдігер, Менді (Фран, 46) — Камавінга (Гюлер, 67), Чуамені — Вальверде, Беллінгем, Вінісіус — Ендрік (Мбаппе. 57).
Попередження: Девід, Діакіте — Ендрік, Камавінга, Беллінгем, Рюдігер, Модрич