Організатори Ліги чемпіонів УЄФА навмисно розтягнули перший тур оновленого розіграшу турніру на три ігрові дні, аби вболівальники встигли призвичаїтись до нових реалій футбольного сезону й не надто одразу перевантажували себе збільшеною кількістю протистоянь. У підсумку, навіть на третій день кожний міг знайти для себе матч із підвищеним ступенем цікавості.
Як, наприклад, гра на стадіоні Луї II у французькому Монако, де однойменний клуб приймав на власному полі каталонську Барселону. Важливим контекстом цього протистояння було те, що жодна з команд до цього моменту не поступалась у новому сезоні, а трохи більше за місяць тому вони перетнулись на товариському турнірі під назвою Кубок Гампера, куди "блаугранас" мали необачність запросити "монегасків" і ті шокували колектив Ганса-Дітера Фліка фактично розгромом (3:0). Утім, як зазначав навіть головний тренер "червоно-білих" Аді Гюттер, Барса встигла суттєво змінитись відтоді.
Чого не було в цьому сезоні у виконанні Барселони, так це відвертих привозів, бо за нового тренера гравці намагаються діяти до вірного. Але у настільки відповідальний момент ці самі привози так почались на рівному місці. На десятій хвилині тер Штеген просто підставив Еріка Гарсію передачею в боротьбу проти двох суперників до зони перед штрафним, того атакував Мінаміно, після чого японця довелось збивати. Ціною вилучення, певна річ.
Монако одразу скористався цією перевагою — Акліуш завершив наступний випад ударом із правого флангу штрафного в ближній кут, після чого у господарів був ще й момент Камара, який дальнім ударом міг прибити команду Фліка. Але Барселоні пощастило шо тоді, що в контексті того, що в її складі був Ямал. Виграв закидання від Касадо до правого флангу на 28 хвилині, змістився й пробив у ближній кут так само, як суперник незадовго до того.
І це був чи не перший якісний підхід команди Фліка до чужих воріт, тоді як решту часу, так, довелось усе ж таки оборонятись. І геть не безгрішним продовжував бути каталонський клуб позаду, особливо в ситуаціях, які стосувались стандартів від суперників. Було очевидно, що без замін поперерві цю гру можна й не втримати.
І Флік у підсумку не провів жодної ротації, хоча й на лаві в нього був доволі куций вибір, але все ж таки команді помітно не вистачало обертів. Монако на початку атакував помірно, але потім почав набирати оберти та додавати свіжих футболістів. Зрозуміло, що десь захист "блаугранас" міг не витримати й саме це й сталось на 72 хвилині, коли Вандерсон через центральне коло виштовхнув м’яч за спини захисникам, а Іленіхена промчав на швидкості до штрафного, пробив погано — прямо в тер Штегена, але той почав гадати й просто зрізав м’яч ногами в ближній кут.
На Марка-Андре взагалі якесь затьмарення найшло цього вечора, тож про його гру жодного гарного слова сказати не можна, хоча були й сейви на рахунку тепер уже й основного воротаря збірної Німеччини. Єдине, на що могла покладатись Барса, це контратаки, але вони відверто не виходили, а під завісу гри суперники ще й знову почали тиснути, навіть змогли заробити пенальті, але Балогун відверто малював фол Іньїго, тож обійшлось усе поразкою в один м’яч. І купою проблем на вже найближче майбутнє.
У наступному турі французький Монако гостюватиме в хорватського Динамо Загреб, тоді як каталонська Барселона прийматиме швейцарський Янг Бойз.
Монако — Барселона 2:1
Голи: Акліуш, 16, Іленіхена, 72 — Ямал, 28
Монако: Кен — Сінго, Керер, Салісу, Вандерсон (Мавісса, 88) — Камара (головін, 46), Закарія — Акліуш, Мінаміно (Кайо Енріке, 70), Бен Сегір (Балогун, 70) — Емболо (Іленіхена, 59).
Барселона: тер Штеген — Кунде, Кубарсі (Домінгес, 79), І. Мартінес, Бальде (Фаті, 88) — Педрі (Торре, 83), Е. Гарсія — Ямал (Мартін, 79), Рафінья, Касадо — Левандовські (Ферран, 80).
Попередження: Бен-Сегір, Закарія, Балогун — І. Мартінес, Рафінья, Бальде
На 11-й хвилині був вилучений Ерік Гарсія (Барселона) (грубе порушення).