Кожного ігрового дня Ліги чемпіонів УЄФА можна виокремити центральний матч і такий, що так само може привернути до себе увагу уболівальників якоюсь цікавою передісторією. Або навіть кілька таких можна обрати — то вже як пощастить. І якщо впродовж усього минулого сезону ми із захопленням спостерігали за шляхом каталонської Жирони до головного клубного турніру Старого Світу крізь Ла Лігу, то коли команда Мічела таки туди дісталась, хіба можна було пройти повз цю історичну подію?
"Червоно-білі" дебютували на найвищому рівні матчем проти суперника, потрапити на якого навряд чи б хотіли навіть команди з першого кошика. Французький Парі Сен-Жермен минулий сезон завершив черговим здобуттям чемпіонського титулу Ліги 1, тож у нову кампанію заходив за черговою спробою дістатись хоча б до фіналу. І разом із тим зробити вигляд, що відхід Кіліана Мбаппе влітку взагалі ні на що не вплинув.
Проте впродовж усього протистояння не покидало враження, що команді Луїса Енріке попереду все ж таки чогось не вистачає. Наприклад, реалізації гольових моментів, бо якщо в першому таймі їх було відносно небагато, то після перерви від постійних атак столичного колективу вже голова починала йти обертом. А забиті м’ячі так і не приходили.
Зокрема, через кілька дуже яскравих порятунків від Гассаніги, тоді як про персонажа на протилежному боці поля ми майже не згадували, окрім цікавого моменту Стуані, ну то й добре. Добре для нас, хіба, а не для Жирони, бо гра від захисту була очікуваною від колективу Мічела, але так беззубо в атаці, коли суперники дозволяли подекуди дуже багато, грати все ж таки не варто було.
ПСЖ вийшов на гру з "хибною дев’яткою" у вигляді Асенсіо, проте вже на 39 хвилині він схопився за задню поверхню стегна й на полі з’явився Коло Муані. Футбол французів від цього став більш вертикальним, але вже в другому таймі, який формально й відкривав той самий момент за участі Стуані, проте вже невдовзі Жирону почали тонким шаром розмазувати по її штрафному майданчику.
У статистику після гри краще взагалі не дивитись, бо там перевага команди Енріке виглядає так, неначе тільки одна команда була на полі. Але це було правдою лише частково, бо блок від каталонців тримався до останнього навіть у скрутних ситуаціях, але є одне але.
Формально, Мічел своїм рішенням додати Франсеса до захисту в якості заміни для Циганкова на останніх хвилинах і програв цю гру, бо саме захисник за мить підставив ногу під простріл Мендеша, після чого м’яч залетів поміж ніг Гассанізі. Хоча воротар і сам винний у цій ситуації, а ця прикрість просто нівелювала всі ті порятунки, подекуди — на межі фантастики, які аргентинець робив до цього.
У наступному турі французький Парі Сен-Жермен зіграє в гостях у лондонського Арсеналу, а каталонська Жирона прийматиме нідерландський Феєнорд.
ПСЖ — Жирона 1:0
Гол: Гассаніга, 90 (авт.)
ПСЖ: сафонов — Хакімі, Маркіньйос, Пачо, Мендеш — Заїр-Емері, Вітінья (Кан Ін, 63), Руїс (Невеш, 63) — Дембеле (Бералдо, 90+2), Асенсіо (Коло Муані, 39), Баркола (Дуе, 63).
Жирона: Гассаніга — А. Мартінес, Лопес, Крейчі, Гутьєррес — Мартін (Соліс, 65), Ромеу, ван де Бек (Данжума, 59) — Циганков (Франсес, 88), Хіль (Аспрілья, 66) — Стуані (Порту, 58).
Попередження: Крейчі, Ромеу, Гассаніга