Чинний чемпіон України донецький Шахтар пропустив літню частину єврокубкової кампанії, бо через свій статус не мав потреби цього року долати кваліфікаційні раунди до основних етапів змагань. Натомість команда Маріно Пушича мала першою серед, на жаль, лише двох активних наших представників на міжнародній арені стартувати в осінній частині змагань, узявши участь у матчі оновленого формату Ліги чемпіонів УЄФА, про який усі тільки й говорили останніми тижнями.
Проте концептуально для "гірників" нічого незнайомого не було — той самий матч посеред вересня, хоча й довелось їхати до Італії, яка історично є не найбільш гостинною країною для "гірників" — усього дві перемоги з 16 матчів. При цьому жодної гри проти звітного опонента, Болоньї, у "помаранчево-чорних" не могло бути з очевидних причин — команда Маріно Пушича мала справу з абсолютним дебютантом турніру.
Цей матч розпочинався для "гірників" так, як про це тільки могла б мріяти будь-яка команда в Лізі чемпіонів. На другій хвилині Пош на правому фланзі штрафного зіграв у ноги Егіналду відбиранням з-за спини, до цього програвши позицію, за що арбітр указав на позначку. До м’яча підійшов Судаков, і… удар у лівий нижній кут по газону, який увібрав у себе за останню добу просто нереальну кількість води, забрав Скорупські.
Настільки несподіваний початок гри, як потім виявилось, змусив команди ніяковіти. Шахтар ще певний час потримав на чужій половині, але під тиском відійшов у захист, але свій фірмовий пресинг Болонья ще тривалий час намагалась на повну не вмикати, бо початок матчу був явно не найкращим у виконанні команди Вінченцо Італьяно. Усі обмежувались якимись напівкроками, але посеред першого тайму стався один із ключових моментів гри.
Скорупські в центрі штрафного перехоплював подачу Зубкова із штрафного з глибини лівого флангу й розбив ніс Сікану. Повернути до гри нападника Шахтаря так і не вдалось, тож з’явився моторний Невертон і своїми фінтами та швидкими ногами він ще неодноразово заганяв суперників у глухий кут. Тим часом Пош не зупинявся фолити й у певний момент з’явилось враження, що арбітр його вибачає вже відверто.
Найгірше те, що час минав, відсоток володіння залишався за Шахтарем, але почали з’являтись моменти в Болоньї, а в колективу Пушича сталась чергова кадрова втрата та друга вимушена заміна ще до перерви відповідно. Конопля почав триматись за лівий бік та залишив межі поля на користь появи Вінісіуса Тобіаса.
Із реальним гольовим моментом Кастро на лівому фланзі штрафного та цими прикрими новинами донеччани пішли на перерву, звідки повернулись без замін, хоча можна було розіграти "безкоштовний" слот ротації, а також із загалом невпевненою грою. Ту чверть години у виконанні Шахтаря в принципі хочеться забути, бо Болонья створювала нагоди ледь не в кожній атаці й Різнику довелось відверто рятувати команду. Особливо в моменті з Фаббіаном, коли воротаря розстрілювали впритул.
Ближче до завіси ігрового часу "гірники" відсунули гру від власних воріт і навіть почали цікаво виглядати попереду, але всі атаки зводились до прострілів із флангів, які встигали накривати суперники. Так діла точно не буде, нехай і передумови для здобуття результату цього вечора в команди Пушича були тільки у вигляді пенальті на початку гри. Але все ж таки цікаво, чого всі так перелякались?
У наступному турі італійська Болонья зіграє в гостях у англійського Ліверпуля, а донецький Шахтар прийматиме Аталанту.
Болонья — Шахтар 0:0
На 4-й хвилині Георгій Судаков (Шахтар) не забив пенальті (воротар).
Болонья: Скорупські — Пош, Беукема, Лукумі, Лікоянніс (Урбанські, 78) — Фаббіан (Міранда, 78), Фройлер, Моро (Ілінг, 64) — Орсоліні (Побега, 64), Кастро (Даллінга, 64), Ндоє.
Шахтар: Різник — Конопля (Тобіас, 40), Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо — Бондаренко (Степаненко, 79), Криськів, Судаков (Марлон, 79) — Зубков (Траоре, 79), Сікан (Невертон, 35), Егіналду.
Попередження: Пош, Кастро — Бондар, Тобіас, Степаненко, Марлон