Коли в розкладі вже першого ігрового дня основного раунду Ліги чемпіонів УЄФА є матч із такою потужною афішою, як Мілан — Ліверпуль, перетягнути увагу глядачів на себе іншим протистоянням дуже складно. Навіть тоді, коли ми говоримо про п’ятнадцятиразового переможця цього турніру, мадридський Реал, який починав свій черговий захист кубка чемпіонів із домашнього матчу проти німецького Штутгарта.
"Шваби" повернулись на велику клубну арену за підсумками вдалого сезону під орудою Себастьяна Генесса, і головним їхнім завданням цього вечора було здивувати всіх присутніх. І здивували німці так, що гуділо ще дуже довго навіть після гри. У Реала були кадрові проблеми в захисті, тож рішення перевести Карвахаля в центр, а замість нього поставити Васкеса на фланзі як видавалось надзвичайно ризикованим, так таким і виявилось.
Анчелотті вже поперерві випустив Мілітао в тому стані, у якому бразилець перебував, бо далі вже тягнути було ніколи. Оборона мадридців сенсаційно палала прямо перед нашими очима. Агресивна гра Штутгарта була тому запорукою й гості в своїх швидких атаках виглядали настільки потужно, що лише дивом перший тайм минув для Реала без катастрофи.
Але була одна серйозна проблема в цього Штутгарта. Як би ми не захоплювались атаками "швабів", але вони не завершувались забитими м’ячами. Ані ці постійні спроби пробити від Левелінга, як тільки м’яч опинявся в нього, ані Ундав із його розумним пошуком позиції, ані Мійо з прицільними ударами з дальньої відстані, так і не змогли відкрити рахунок у грі.
У другому ж таймі на полі з’явився Мілітао, і хоча це ніяк не зумовлювало миттєву результативну атаку від Реала через правий фланг, яку в межах штрафного завершував удар від Мбаппе в порожні ворота з передачі Родріго, але свою символічність рішення Анчелотті таки мало.
Далі вже "галактікос" діяли більш розкуто й дозволяли собі навіть непогані моменти втрачати, як, наприклад, удар від Вінісіуса в поперечину, а от у Штутгарта певний час спостерігалась криза жанру в атаці. Аж допоки на 68 хвилині кутовий із правого флангу на дальню стійку не завершився скиданням від Левелінга на голову Ундаву, а той спокійно переграв Куртуа.
Німці свого добились, але, для тих, хто бачив матч за Суперкубок Німеччини за їхньої участі проти Баєра відносно нещодавно, було зрозуміло, що завершення зустрічі Штутгарт може спокійно відпустити в будь-який момент. Це й сталось на 83 хвилині, коли Нюбель не перехопив подачу кутового з лівого флангу віл Модрича й Рюдігер спокійно з меж воротарського замкнув навіс головою.
А далі вже Реал почав ловити суперників на зустрічних курсах, бо німці спробували піти та відшукати щастя біля власних воріт ще раз, але натомість отримали контратаку на останніх секундах компенсованого часу, яку завершив відверто поганий удар Ендірка із зони перед штрафним, але Нюбель зробив усе, щоб саме його визнали головним невдахою матчу.
У наступному турі мадридський Реал зіграє в гостях проти французького Лілля, а німецький Штутгарт прийматиме чеську Спарту.
Реал — Штутгарт 3:1
Голи: Мбаппе, 46, Рюдігер, 83, Ендрік, 90+5 — Ундав, 68
Реал: Куртуа — Васкес (Мілітао, 46), Карвахаль, Рюдігер, Менді — Вальверде, Чуамені (Модрич, 70) — Родріго (Гюлер, 75), Беллінгем (Ендрік, 80), Вінісіус — Мбаппе.
Штутгарт: Нюбель — Вагноман (Чейс, 63), Руо (Загаду, 89), Шабо, Міттельштедт — Левелінг, Штіллер, Каразор — Мійо (Демірович, 76), Ундав (Туре, 76), Фюріх (Рідер, 63).
Попередження: Васкес, Вальверде, Мілітао, Модрич — Міттельштедт