Шлях київського Динамо до групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА почався два тижня тому, коли команда Олександра Шовковського відкрила дуель проти сербського Партизана розгромом суперників, а вже за тиждень після того таким самим чином її й закрила. Узагалі жодних питань щодо переваги українського колективу тоді не виникло.
А далі вже було більш цікаво. Бо в суперниках за третім раундом кваліфікації був шотландський Рейнджерс, і зайвий раз говорити про те, наскільки це історично великий клуб на європейській футбольній мапі, не було жодної потреби. Утім, регалії в футбол не грають, тож знову Люблін, знову пізній вечір вівторка, і знову "біло-сині" починають дуель у ролі номінальних господарів.
І починають її не дуже вдало. Момент Лоуренса-Дессерса, які двома ударами добряче розім’яли Бущана, змусив нас бити на сполох. Динамо в захисті в ті хвилини виглядало непереконливо, і добре, що надалі вдалось із цим усе ж таки боротись більш-менш успішно. Звичайно, не без нюансів, але було б дивно, якби воротарю киян не довелось працювати в цій грі.
Тактика команди Шовковського у відповідь теж була зрозумілою — грати максимально швидко на чужій половині, і не має значення, чи це розіграш м’яча з просуванням, чи то високий пресинг, спроб якого в номінальних господарів було непристойно багато, як для матчу з таким рівнем відповідальності. Але це працювало. Динамо дійсно створювало гостроту, а захист шотландців не виглядав переконливо.
Хоча, коли м’яч прилетів у стійку після дальнього удару Маккозленда з правого флангу на 20 хвилині, то це вже нам стало непереливки. Ненадовго — бо до цього кияни взагалі забили з офсайду під час спроби добивання від Ваната, а невдовзі після цього Піхальонок дальнім ударом перевірив Батленда. Динаміка цього матчу була дуже цікавою для перегляду.
Зрештою, Динамо змогло залишити за собою перший тайм, коли піймало суперників, так, на тому самому високому пресингу. Караваєв на правому фланзі забрав, швидко дав уперед на Ваната, а той одразу прострілив на дальню під порожні для Ярмоленка. Виглядало це аж занадто легко, хоча робота в підготовці моменту була колосальною.
Шкода, що після перерви таких ситуацій уже не було. Динамо не те, щоб захищалось увесь час, бо й виходи до контратак були, і пресинг так само успішно вмикався. Але чогось усе ж таки не вистачало. Команда ж Клемана натомість діяла дуже просто та прогнозовано — усі м’ячі другим поверхом уперед, на Дессерса чи Лоуренса, а ті мали б розібратись.
Не розбирались нападників шотландців аж до самого фіналу зустрічі, коли Черни знову подав із правого флангу, а Дессерс таки замкнув у воротарському в один дотик. Виходить, що кількість таки переходить у якість.
Матч-відповідь поміж шотландським Рейнджерс та київським Динамо відбудеться 13 серпня.
Динамо Київ — Рейнджерс 1:1
Голи: Ярмоленко, 38 — Дессерс, 90+4
Динамо Київ: Бущан — Караваєв, Попов, Михавко, Вівчаренко — Піхальонок (Буяльський, 69), Бражко, Шапаренко (Лонвейк, 70) — Ярмоленко (Волошин, 77), Ванат, Кабаєв (Брагару, 76).
Рейнджерс: Батленд — Таверньєр, Суттар, Балогун, Їлмаз — Діоманде (Давелл, 80), Баррон (Стерлінг, 71) — Райт (Жефте, 46), Маккозленд (Черни, 60), Лоуренс — Дессерс.
Попередження: Таверньє, Суттар, Дессерс