Трохи більше тиждень тому ми теж пізно ввечері дивились футбол, спостерігаючи за тим, як київське Динамо проводить виховну роботу із сербським Партизаном на предмет того, що не можна брататись із представниками країни-терористки. Більш цинічний УЄФА ж натомість просто зафіксував розгромний рахунок 6:2 на користь команди Олександра Шовковського, після чого залишалось дочекатись матчу-відповіді й нарешті закрити цю історію.
Тоді "біло-сині" грали на номінально домашній арені в Любліні, тож відповідно мали їхати на другу частину протистояння до Белграду. Узагалі негостинного для всіх, хто має на серці український прапор, але в футбольній складовій цю ворожість, здебільшого, визначають місцеві фанати. А їх цього разу на трибунах не було, тож все обійшлось тихо й спокійно та без зайвих провокацій.
А там, де панує тільки футбольна частина, цей колектив Александера Станоєвича киянам просто не суперник. Тут і додавати нічого — цей склад "гробарів" може скільки завгодно громити якесь місцеве Єдінство (4:0), якого б рівня цей клуб не був, але в ситуації, коли треба грати кваліфікацію єврокубків, сербам просто нічого протиставити своїм суперникам.
Проти Динамо вони провели перший таймі навіть із м’ячем у ногах, проте навіть змусити Бущана стрибати за м’ячем бодай одного разу так і не спромоглись. Натомість, у Партизана вистачило вигадливості, аби допомогти "біло-синім" забити й зробити непристойний рахунок ще більшим на свою користь. Пас Ваната на лівий фланг контратаки для Ярмоленка був просто жахливим, але Овусу все це виправив, після чого Андрій прибив опонентів ударом у правий нижній кут із меж штрафного.
Які могли поставати завдання перед Динамо на другий тайм за таких умов? Напевно, передусім, треба було втримати переможний рахунок. Але з таким відновленням гри після перерви було геть не зрозуміло, чому команда Шовковського думками затрималась у роздягальні. І ця незібраність могла коштувати добрячих пригод, якби не права стійка, яка приняла на себе удар головою від Сальданьї під час подачі з лівого флангу.
Схожим чином Партизан ще кілька разів намагався створити гольовий момент для себе, і це, як не дивно, працювало, але у форварда "гробарів" цього вечора явно збився приціл. А вже незабаром і запал сербського колективу зник, тоді як проблеми позаду нікуди не поділись, тож "біло-синім" варто було цим просто скористатись за відповідної нагоди.
Наприклад, як це зробив Ванат на 66 хвилині, коли ривком до лівого флангу штрафного за передачею Шапаренка підставився під підкат Марковича, після чого реалізував пенальті ударом у лівий кут. А трохи згодом Піхльонок розкрив чужу оборону пасом із глибини на хід Дубінчаку, а той покотив під порожні для Караваєва на правий кут воротарського. І це знову розгром. Як і мало б бути.
У наступному раунді київське Динамо гратиме проти шотландського Рейнджерс, а сербський Партизан продовжить шлях до євроосені в третьому раунді кваліфікації Ліги Європи УЄФА.
Партизан —
Динамо Київ 0:3 (перший матч – 2:6)
Голи: Ярмоленко, 16, Ванат, 69, Караваєв, 90+3
Партизан: А. Йованович — Філіпович (де Медіна, 83), Маркович, Муякич, Юрчевич (Антич, 79) — Захід (Натхо, 65), Овусу — Лазаревич, Калулу (Ксандер, 65), Го (Тріфунович, 65) — Сальданья.
Динамо Київ: Бущан — Караваєв, Попов, Дячук (Біловар, 54), Дубінчак — Піхальонок, Буяльський (Андрієвський, 70), Шапаренко (Лонвейк, 70) — Ярмоленко (Кабаєв, 70), Ванат (Супряга, 78), Волошин.
Попередження: Філіпович, Маркович