Жеребкування стадії 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА цього сезону прозвали "дивним" ще під час оголошення його остаточних результатів у грудні минулого року, оскільки вболівальникам явно не вистачало яскравих афіш у розкладі на період від середини лютого до середини березня вже 2024 року.
А тут ще й організатори вирішили розбити пари таким чином, що утворювались ігрові дні накшталт звітного, коли наче й є, на що подивитись, але водночас колективи взагалі не гарантують або належного рівня конкуренції, або яскравості від свого двобою. Ось, наприклад, зустріч римського Лаціо та мюнхенської Баварії, яка для раунду плей-оф останніми роками хоч і не була першою, проте все одно залишалась доволі рідкісним явищем.
Усе ж таки, перед нами був чемпіон Німеччини та восьма, станом на сьогодні, команда італійської Серії A. Але в обох колективів за ходом цього сезону вже назбиралось боржків перед власними вболівальниками, тоді як головні завдання кампанії й близько не наближались до свого вирішення. Такий стан справ спонукав Томаса Тухеля відмовитись від своїх дивакуватих експериментів із тактичною перебудовою, які поховали для його команди матч проти Баєра нещодавно (0:3), а ось Мауріціо Саррі, навпаки, мав трохи ризикувати та штучно завищувати лінію гри власної команди.
Бо інакше цю Баварію, як здавалось, було не здолати. Тим паче, якщо вона захопить контроль над м’ячем уже з перших хвилин. Мюнхенці це в підсумку й зробили, доволі легко при чому. Але з реалізацією гольових моментів знову виникли якісь незрозумілі проблеми, тому шанси Кімміха, Сане та Мусіали залишились без відповідних змін на табло.
Що ще дивувало у футболі Баварії в цей вечір, так це те, що був відсутній стабільний темп атакувального футболу навіть із позиції повної домінації на м’ячі. Коли команда такого рівня робить передачі назад на захисників зі глибини флангів атак, замість загострення епізодів, вибачте, — це вже нікуди не годиться. Ось і пробігав безцільно весь матч Гаррі Кейн на вістрі, про якого ми згадували, хіба що, під час оголошення складів.
Від Лаціо натомість ми побачили футбол, який навряд чи міг привабити вболівальників, але римляни хоч розуміли, у що вони власне намагаються грати. Якщо треба сидіти в глибокому захисті — то це робить уся команда, навіть Андерсон підчищає в центрі штрафного, а якщо треба йти пресингувати аж до чужого штрафного, то це одразу дев’ять польових, які летять у ноги суперників. Це ж зовсім інша картина, погодьтесь!
І саме тому не дивно, що команда, яка давала більше змістовного футболу в цей пізній вечір, усе ж таки здобула перемогу. Її забезпечив черговий привоз від Упамекано в цьому сезоні. На 66 хвилині просто зрубав на лівому фланзі штрафного Ісаксена, коли той уже встиг пробити, і одразу отримав червону картку, по удар по ногах був із ризиком заподіяння травми супернику. Іммобіле пробив у правий кут низом із позначки й установив остаточний рахунок у грі.
Тухель щось там потім почав крутити з ротацією, і в підсумку команда все одно так і не заграла належним чином. Скільки гострих моментів було в Баварії після пропущеного м’яча? Нуль чи половинка десь знайдеться? А римляни натомість могли й прибити їх ще в домашній частині другим голом на контратаках, після чого те, що потрібно було зробити вже давно, виглядало б простим прибиранням сміття десь у офісі на Зебенерштрассе.
Матч-відповідь мюнхенська Баварія та римський Лаціо проведуть 5 березня.
Лаціо — Баварія 1:0
Гол: Іммобіле, 69 (пен.)
Лаціо: Проведель — Марушич, Гіла (Патрік, 81), Романьолі, Хісай (Лаццарі, 60) — Гендузі, Весіно, Луїс Альберто (Камада, 81) — Ісаксен (Педро, 74), Іммобіле (Кастельянос, 74), Андерсон.
Баварія: Ноєр — Мазрауї, Упамекано, Кім, Геррейру — Кімміх, Горецка (де Лігт, 73) — Сане (Тель, 81), Мюллер (Шупо-Мотінг, 82), Мусіала — Кейн.
Попередження: Кімміх.
На 66-й хвилині був вилучений Дайо Упамекано (Баварія) (грубе порушення).