Вперше з 1998 року українські арбітри працювали в основній стадії Ліги чемпіонів. Цікаво, що 25 років тому наша суддівська історія в ЛЧ обірвалася матчем баскської команди. Тоді Василь Мельничук працював матч Атлетіка із Русенборгом. І ось тепер бригада Миколи Балакіна (асистенти Дмитро Запороженко і Олександр Беркут, четвертий рефері Ярослав Козик) була призначена на поєдинок інших басків — Реалу Сосьєдад, який приймав Зальцбург.
Для обох команд поєдинок був значущий. Господарі гарантували плей-оф ЛЧ, але прагнуть посісти 1 місце у групі. Тож ротація основи була, але невелика, майже всі ключові на місці. Ну а Зальцбург бореться з Бенфікою за третє місце і путівку в Лігу Європи. Іскри полетіли із самого початку. Зацініть політ до м’яча Одріосоли і Нене. Цікаво, що кожен зіграв у м’яч зі своєї сторони, тож це навіть не фол, попри всю жорсткість епізоду.
До речі, цей епізод абсолютно не став показовим. Команди не то щоб заспокоїлися — гра була дуже швидкою. Але в плані коректності і поважного ставлення до суперника поєдинок може бути прикладом. Трохи статистики. Реал Сосьєдад сволив 10 разів, з них лише два — на власній половині поля. І нуль — у власній третині. Іспанська команда володіла м’ячем 67% часу і фоли для неї носили винятково тактичний характер. Коли не вдається одразу накрити у пресингу на чужій половині, то йде легенький фол, після якого команда спокійно повертається у захисну позицію.
Зальцбург порушив правила 9 разів, з них 5 було на власній половині. І лише один фол на жовту, коли Дедіч на 90-ій хвилині чогось врізав японцю Кубо, який вже відпасував м’яч партнеру. Балакін був буквально у 5 метрах від епізоду і одразу ж призначив штрафний і покарав Дедіча жовтою.
Другу жовту у матчі (а за хронологією — першу) отримав захисник Реал Сосьєдаду Елустондо. Небезпечну атаку ветеран басків зривав цілком свідомо, тож жодних заперечень від команди не було.
Дуже цікавий нюанс стосувався арбітрів ВАР. Головним на ВАРі мав бути поляк Томаш Квятковський. Але в день гри його поміняли на німця Марко Фрітца. Нам невідомо достовірно, але можливо причиною заміни стало рішення Квятковського у вівторковому матчі ПСЖ — Ньюкасл. Тоді у компенсований час він покликав співвітчизника Марчиняка дивитися повтор влучання м’яча в руку гравця Ньюкасла Лівраменто. В руку м’яч відскочив від живота самого ж Лівраменто, так ще й рука була у природному становищі.
Марчиняк призначив пенальті, чим значно поліпшив шанси ПСЖ на плей-оф. Тож Квятковського поміняли на Фрітца. Сподіваюся, понесе покарання і Марчиняк.
Цікаво, що епізод, дуже схожий із паризьким матчем, виник і в грі Реал Сосьєдад — Зальцбург. На 10 хвилині м’яч влучив у руку захисника Зальцбурга. Ключове — був рикошет від власного ж стегна. Для Балакіна і арбітра ВАР Фрітца це не пенальті. Добре, що не було Квятковського. Або може це працює лише для матчів ПСЖ, коли той під загрозою вильоту?
Не можна назвати матч важким для лайнсменів. Пограничних ситуацій із офсайдами практично не було. Власне, у положення поза грою суперники забігли лише раз на дві команди — пощастило взмахнути прапорцем Олександру Беркуту. Як і треба в епоху ВАР, сигнал було подано пізніше, коли закінчилася гострота епізоду.
Потрапити у кадр Дмитру Запороженку вдалося лише раз — через аут. Гравці Сосьєдаду артистично переконували, що м’яч має бути їхній. Український рефері показав в інший бік і не супроводив це не менш виразним поглядом.
Тож поєдинок Реал Сосьєдад — Зальцбург закінчився не лише без голів, а й по суті без жодної помилки наших арбітрів. Це був дев’ятий міжнародний матч бригади Балакіна цього сезону. На нашому сайті ми висвітлювали деякі з них, відзначаючи гарну роботу українців. Та навіть для нас таке швидке призначення на Лігу чемпіонів стало сюрпризом. Очікували не раніше наступного сезону.
Страшна 25-річна серія без призначень наших в ЛЧ успішно завершена. Сподіваємося, далі буде без пауз.
Максим Гіленко, Football.ua