У кожному квартеті Ліги чемпіонів УЄФА за будь-яким сценарієм жеребкування мав віднайтись власний фаворит. Просто хтось, як, наприклад, мадридський Реал, цей статус виправдовував за ходом змагань, а хтось — ні. У квартеті під літерою C команда Карло Анчелотті до звітного дня здобула чотири перемоги в чотирьох зустрічах, тож відчувала себе цілком упевнено перед домашньою грою проти італійського чемпіона, Наполі, у якій планувала остаточно виграти групу.
Відповідно "Партенопеї" мали цілком протилежне завдання й прямого конкурента їм дуже кортіло змістити в підсумку з першого рядка, що вже тоді видавалось надзвичайно складним завданням. Але на початку гри все більш менш пішло на користь гостей. Команда Вальтера Маццаррі відкрила рахунок уже на сьомій хвилині, коли широка атака забезпечила результативний удар для Сімеоне майже з лінії воріт, після скидання Ді Лоренцо з правого флангу штрафного.
Захист Реала тоді взагалі не допомагав Луніну, тож віддуватись за цю хибу довелось уже нападникам. Добре, що Родріго був у стартовому складі, тож через нього за мить Браїм побудував швидку атаку, а партнер із лівого флангу штрафного прицільним ударом уразив дальній кут. 1:1 — і всі зробили вигляд, що таким і був задум заради більшого ступеня інтриги.
Щоправда, Наполі тоді трохи почав поступатись позиціями, тоді як Реал, навпаки, додав, і забив другий м’яч посеред першого тайму, коли Алаба закиданням із глибини лівого флангу знайшов голову Беллінгема в центрі штрафного, а той красиво пробив із відхиленням корпусу. Проти цього команді Маццаррі вже важко було щось протиставити, тому вона вирішила відтермінувати активність на другу половину протистояння.
Недарма, бо вже в першій атаці Замбо-Ангісса з гострого кута на правому фланзі штрафного вирішив пробити з відскоку, а не ще раз спробувати зробити простріл на свіжого Осімгена в центр. Лунін ближній кут закрив, а ось дальній — ні. Та й партнери знову лише спостерігали за польотом м’яча. Ситуація складалась не на користь Реала, але критичною все одно не була, бо часу залишалось ще багато.
Італійський колектив вирішив трохи посидіти в захисті, але забарився з поверненням до контратак, тож до завершення основного часу був змушений миритись із роллю другого номера на футбольному полі. Мадридці тим часом захоплювали все більше простору й залишалось дочекатись моменту, коли вони нарешті почнуть забивати ті голи. Точніше, почне це робити їхній нападник Хоселу, на якого грала вся команда, але він постійно хибив.
Довелось рятувати ситуацію молодому вихованцеві клубу Ніколасу Пасу Мартінесу, який на 84 хвилині розкрутив Каюсте на правому фланзі, підійшов до штрафного й потужно пробив низом у ближній кут, на що Мерет уже не зреагував. І тільки після цього Хоселу нарешті сказав своє слово, та й не міг він його не сказати, коли Беллінгем своєю передачею з лівого флангу штрафного просто виклав м’яч на порожні дальній кут.
У заключному турі мадридський Реал зіграє в гостях у берлінського Уніона, а італійський Наполі прийматиме португальську Брагу.
Реал — Наполі 4:2
Голи: Родріго, 11, Беллінгем, 21, Пас, 84, Хоселу, 90+4 — Сімеоне, 9, Замбо-Ангісса, 47
Реал: Лунін — Карвахаль, Рюдігер, Алаба, Менді (Начо, 87) — Кроос — Вальверде, Себальйос (Хоселу, 57) — Беллінгем — Браїм (Пас, 65), Родріго (Васкес, 87).
Наполі: Мерет — Ді Лоренцо, Ррахмані, Натан, Жезус (Дзанолі, 87) — Замбо-Ангісса, Лоботка (Распадорі, 87), Зелінські (Ельмас, 66) — Політано (Каюсте, 78), Сімеоне (Осімген, 51), Кварацхелія.
Попередження: Зелінські, Каюсте.