Ліга чемпіонів УЄФА пізно надвечір вівторка повернулась на наші телевізійні екрани й одразу з надзвичайно важливим для футбольної України протистоянням. Донецький Шахтар перед початком п’ятого туру зберігав відмінні шанси не тільки на продовження боротьби навесні в Лізі Європи, а міг зачепитись за місце в плей-оф головного клубного змагання Старого Світу.
Однак спочатку колективу Маріно Пушича потрібно було вже ж таки остаточно відкинути від себе бельгійський Антверпен, домашню гру проти якого "гірники" вже звично для себе цього футбольного року проводили на Фолькспаркштадіоні в Гамбурзі. Суперники ж тим часом перед початком звітного протистояння не мали жодного залікового балу у власному активі, тож для них це був справжній фінал.
У першому таймі Шахтар зіграв із позиції сили. Дуже непогано почали, захопили м’яч та ініціативу, провели кілька позиційних атак, виконали перший на обидві команди удар у бік воріт та й узагалі виглядала цілісною команда Маріно Пушича. А ось суперники відверто не ввійшли в гру, наслідки чого для них настали майже миттєво. На 14 хвилині із штрафного, який заробив влучанням у руку Батаю під час подачі з лівого флангу Азарові, Зубков подав на ближній кут воротарського, а Матвієнко в падінні замкнув.
Арбітри потім ще довго щось дивились на VAR, але хіба що пенальті могли вигадати на додачу до взяття воріт. Хоча, ні, не могли. Отже, Шахтар повів у рахунку й це було дуже гучною заявою з його боку. Антверпен намагався відповідати й мав кілька цікавих моментів біля воріт Різника, але захисники встигали відпрацьовувати. А як ні, то до гри вже й воротар міг бути залучений — із завданнями впорався повною мірою.
Єдине, що непокоїло в цьому першому таймі, це відтинок гри з 25 до 40 хвилину, коли почало здаватись, що "гірники" аж занадто багато віддають м’яч суперникам. Добре, що в команди ван Боммела так і не пішло з атаками. У першу чергу — через нападника Керка, який був, ну, дуже повільний, як для матчу такого рівня. Під саму ж перерву Шахтар відновив свої наступи та мав реальні нагоди подвоїти перевагу. Цього, на жаль, не сталось, але враження було сформоване непогане.
У другому таймі того Керка таки зняли з гри, замість нього вийшов ще один гравець на "болотному" контракті, Еджуке, і це була дійсно разюча різниця в майстерності поміж гравцями. Захист Шахтаря опинився під тиском та був змушений грати подекуди на межі від помилки. Добре, що її так і не перетинали. Різник, якщо вже потрібно було, рятував.
У відповідь команда Пушича поливала чужі ворота пострілами здалеку й не сказати, що така тактика була невдалим вибором для неї. Одразу пригадуються ці дві шалені гармати від Азарові та Степаненка, які досвідчений Бюте лише дивом у стрибку переводив у поперечину позаду себе. На тлі цих моментів можна було говорити, що в Антверпена подібних нагод узагалі не було. Хіба що та подача Баліквіші з правого флангу, яка несподівано ледь не перетворилась на удар у дальню дев’ятку.
Під завісу протистояння із зрозумілих причин гра пожвавилась, і тут уже "гірники" можуть дорікнути виключно самі собі, що вчасно її не закрили. Супермомент змарнували Бондаренко та Судаков, коли перший спочатку не пробив повз захисника в порожні з правого флангу штрафного, а другий не добив повз праву стійку. І не мала б нагода Тобі за кілька миттєвостей після цього такої ваги, як і сейв Різника їй у відповідь. Але ж то — Шахтар, навіть під орудою Пушича він може пограти на нервах у вболівальників.
У заключному турі донецький Шахтар зіграє в гостях у португальського Порту, а бельгійський Антверпен прийматиме каталонську Барселону.
Шахтар — Антверпен 1:0
Гол: Матвієнко, 13
Шахтар: Різник — Гочолеішвілі, Бондар, Матвієнко, Азарові — Степаненко — Зубков, Криськів, Судаков, Невертон (Бондаренко, 69) — Сікан (Ракіцький, 90+6).
Антверпен: Бюте — Батай, Альдервейрельд, Кулібалі, Вейндал — Вермерен, Юсуф (Іленіхена, 73) — Муя, Керк (Еджуке, 46), Баліквіша — Янссен.
Попередження: Гочолеішвілі, Різник — Кулібалі, Керк, Муя
Після фінального свистка був вилучений Арбнор Муя (Антверпен) (друге попередження).