Реакція вболівальників на результати жеребкування групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА в контексті квартету B були доволі неоднозначними, оскільки лондонський Арсенал помітно виділявся на тлі французького Ланса, андалузької Севльї та нідерландського ПСВ у негативному для суперників контексті.
Але після перетину командами екватору цього раунду змагань "каноніри" все ще не встигли закріпити за собою непохитне лідерство, тому "нервіонці" вирушали на матч-відповідь на Емірейтс не тільки за реваншом у відповідь на домашню поразку з рахунком 1:2, а й у сподіванні не відстати ще більше від "криваво-жовтих" у боротьбі за другу сходинку турнірної таблиці.
Отже, визначились із початковими позиціями: Севільї потрібно перемагати, Арсеналу потрібно перемагати, а отже й прямого конфлікту інтересів було неможливо уникнути. Але тільки в тому випадку, якщо обидві сторони сутички прагнуть до ініціативних підходів вирішення суперечки. Дієго Алонсо з цього поля бою своїм рішенням випустити якомога більше гравців захисного плану з перших хвилин фактично втік із білим прапором.
Арсенал, напевно, і сам трохи зніяковів від того, наскільки легко отримав перевагу у володінні м’ячем та можливість майже безмежно робити спроби загострення біля чужого штрафного. До певного часу андалузці в такій формації протримались, але моменти постійно в суперників виникали, тож не було жодних сумнівів у тому, що десь, але "каноніри" все ж таки мають дотиснути опонентів.
Це сталось посеред першого тайму, коли перший ж пас за спини захисникам до правого флангу штрафного Сака перетворив на простріл під удар в один дотик для Троссара. Усе в той момент стало зрозуміло — Алонсо остаточно впевнився в тому, що невдало обрав стратегію на гру, але змінювати щось було вже просто неможливо, бо це потребувало просто іншої одинадцятки гравців на полі.
Але навіть щоб жодної спроби ротації не провести бодай під час перерви — то це вже геть нікуди не годиться. Добре, була одна заміна, від Артети — вийшов Зінченко й провів цілком непоганий другий тайм. Навіть ударив одного разу дуже непогано під поперечину, але красень-гол перекреслив своїм сейвом Дмитрович. А ще українець трохи пограв на правому фланзі атаки під завісу протистояння через травму Сака, але це вже більше історія про те, що керманич Арсенала також інколи помиляється із замінами.
На результат, утім, це жодним чином не вплинуло. Арсенал забив другий уже посеред другої половини матчу, коли Мартінеллі розігнав контратаку передачею до правого флангу штрафного на хід Саці, а той переграв воротаря ударом у дальній кут. І на цьому все. Ротація від Севільї, яка таки сталась у хоч якомусь вигляді, була просто недолугою, бо начебто свіжі гравці виглядали взагалі неготовими складати конкуренцію суперникам.
У наступному турі лондонський Арсенал зіграє домашній матч проти французького Ланса, а андалузька Севілья прийматиме нідерландський ПСВ.
Арсенал — Севілья 2:0
Голи: Троссар, 29, Сака, 64
Арсенал: Рая — Б. Вайт, Саліба, Габріель, Томіясу (Зінченко, 46) — Райс, Жоржиньйо (Ельнені, 90), Гаверц — Сака (Ківьор, 85), Мартінеллі (Нельсон, 81), Троссар (Вієйра, 81).
Севілья: Дмитрович — Хуанлу, Баде, Гудель, Салас (Окампос, 76) — Жордан (Сумаре, 65, Діас, 73), Соу (Ракітич, 65), Фернандо — Ламела, Ен-Несірі, Педроса (Ньянзу, 76).
Попередження: Зінченко, Жоржиньйо — Сумаре, Хуанлу, Окампос