Розіграші національних першостей у провідних футбольних країнах Європи вже тиждень як залишились позаду, тоді як все одно були відкритими питання щодо володарів міжнародних трофеїв за підсумками цього футбольного року. І якщо Ліга Європи та Ліга конференцій УЄФА вже встигли визначити сильніших команд у своїй сітці, то Лізі чемпіонів ще потрібно було це зробити в звітній вечір. А разом із тим й остаточно покінчити з клубною частиною червневої кампанії.
Отже, англійська та італійська команда зустрічались поміж собою на полі Олімпійського стадіону ім. Ататюрка в Стамбулі, проте, на відміну від подій 18-річної давнини, це були англійський Манчестер Сіті та міланський Інтер, а не Ліверпуль та інший представник європейської столиці моди. Команди Хосепа Гвардіоли та Сімоне Індзагі подолали різні за складністю шляхи до цього протистояння, але в підсумку кожна з них очікувала зафіксувати за собою "требл" за підсумками сезону, нехай у "змій" це й були "лише" Суперкубок та Кубок Італії.
Багато хто одразу після того, як ми дізнались фінальну пару Ліги чемпіонів, віддавали перевагу "містянам" у плані майбутньої перемоги. Однак, як це нерідко траплялось навіть у відносно нещодавній історії, усі ці передматчеві котирування не мають жодної ваги коли команди опиняються безпосередньо на футбольному полі. Сімоне Індзагі виконав титанічну розумову роботу відносно аналізу гри та можливих ходів у виконанні Хосепа Гвардіоли, а його підопічні в підсумку створили суперникам чималу кількість проблем.
Хоча на самому початку матчу здавалось, що в "змій" виникнуть великі складнощі під тиском збоку опонентів. Ще до завершення п’ятої хвилини Голанд устиг отримати свій перший гольовий момент, але Онана не пробив навіть з офсайду, а ось Бернарду Сілві лише трохи не пощастило з влучністю під час удару з правого кута воротарського.
Інтер на цьому тлі доволі вчасно схаменувся та зміг відсунуту гру поближче до центру поля. І хоча цього було все ж таки недостатньо для того, аби повністю нівелювати загрозу від суперників, моменти біля воріт "нерадзуррі" почали виниками рідше. Однак без гостроти все одно не миналось. Чого була тільки варта передача де Брюйне на 27 хвилині до лівого флангу штрафного, яка вивела на ударну позицію Голанда, проте той знову програв свою дуель камерунському воротарю.
А потім трапилось страшне. Де Брюйне вказав на необхідність заміни й перед Гвардіолою, напевно, за одну мить пролетів увесь фінал проти Челсі. На поле вийшов Фоден, однак за весь відведений йому долею час так і не змін бодай на 10% компенсувати втрату бельгійського партнера за командою. І Сіті на цьому тлі ще й привозити почав моменти біля власних воріт, тож на моменті одразу на початку другої половини, коли на рівному місці Аканджі залишив м’яч на поталу Лаутаро, серце в фанатів "містян" мало б зупинитись. Однак Мартінес не переграв Едерсона.
Індзагі ще й додавав потужності власній атаці, випустивши на заміну Лукаку, хоча хтось потім слушно може зауважити, що навряд чи поява цього гравця на полі зіграла на користь саме гостям. По-перше, Сіті тоді майже одразу домігся свого в атаці, а несподіваним автором вирішального пострілу став Родрі, завершивши передачу Бернарду Сілви на другий темп із правого флангу штрафного з рикошетом від захисника. Звичайно, радості "містян" тоді не було меж, бо вони неначе передчували появу великих проблем у себе в захисті в решту ігрового часу.
Інтер справді зробив усе від себе залежне для того, щоб відігратись. Ну, майже все, оскільки у відповідь усе ж таки не зміг забити. А моменти були. Та ще й які! Влучання м’яча в поперечину за підсумком удару головою від Дімарко змінювалось у часі на просто божевільний сейв Едерсона ногами на лінії воріт за підсумком удару Лукаку з критично близької відстані. І хоча в Сіті також був момент імені Фодена, якого ще до завершального удару ментально знищив Онана всередині власного штрафного, команда з Манчестера точно не почувала себе в безпеці на полі. А отже й святкувала перемогу над дійсно гідним суперником із подвійним завзяттям.
Фінальний свисток польського арбітра Шимона Марциняк з Плоцька зафіксував перемогу Манчестер Сіті в розіграші Ліги чемпіонів УЄФА зразка сезону-2022/23, тоді як міланський Інтер зупинився за крок до заповітного трофею.
Манчестер Сіті — Інтер 1:0
Гол: Родрі, 68
Манчестер Сіті: Едерсон — Аканджі, Діаш, Аке — Стоунз (Вокер, 75), Родрі — Б. Сілва, де Брюйне (Фоден, 36), Гюндоган, Гріліш — Голанд.
Інтер: Онана — Дарміан (Д’Амброзіо, 85), Ачербі, Бастоні (Госенс, 76) — Думфріс (Белланова, 76), Барелла, Брозович, Чалханоглу (Мхітарян, 84), Дімарко — Мартінес, Джеко (Лукаку, 56).
Попередження: Голанд, Едерсон — Барелла, Лукаку, Онана