Матчі Ліги чемпіонів УЄФА за замовчанням приваблюють до себе найбільшу увагу серед усіх футбольних змагань, проте коли йдеться про протистояння двох чемпіонів найбільш популярних ліг світу, які зустрічаються поміж собою аж на півфінальній стадії, то тут уже неначе сузір’я зійшлось. Мадридський Реал та англійський Манчестер Сіті — дві найкращі команди своїх країн зразка минулого футбольного року цього разу прагнули торувати собі шлях до вирішального матчу в битві за головний трофей.
Однак у контексті звітного тижня ми говорили лише про першу частину двоматчевої дуелі цих двох колективів, яка відбувалась на величному Сантьяго Бернабеу. Зрозуміло, що команда Карло Анчелотті прагнула скористатись фактором власного поля, проте ніхто не очікував від "галактікос" настільки обережного футболу з майже повною відмовою від володіння м’ячем. "Містяни" за цим показником мали чималу перевагу, яка подекуди ледь не втричі перевищувала відсотки опонентів.
Проте, коли справа доходила до завершальної фази наступу, то тут уже Реал робив усе залежне від себе задля того, аби опоненти просто не могли змусити Куртуа творити дива на лінії власних воріт. А ті, до речі, постійно намагались це зробити, однак постріли де Брюйне з дальньої відстані та Голанда з меж штрафного майданчика були виконані з неналежним рівнем загрози для володінь опонентів.
Манчестер Сіті домінував перші пів години ігрового часу, а статистичні показники того періоду краще фанатам Реала не показувати, бо можна й зніяковіти від побаченого. Та й самі, напевно, не схочуть брати їх до уваги "бланкос", оскільки всі ці цифри не варті нічого, якщо на 36 хвилині залітає в лівий кут дальній постріл Вінісіуса з центральної зони перед штрафним. Так, мадридці терпіли-терпіли, а потім вибухнули контратакою, яку побудував ще з власної половини поля Камавінга.
Ось таким чином усі старання команди Хосепа Гвардіоли були фактично нівельовані однією вдалою атакою суперників. Манчестер Сіті було вибити з життєво важливої для нього рівноваги, після чого Реал почав помітно сміливіше виходити з власної половини. А в другій половині гри, так і взагалі, ледь не повністю перехоплював ініціативу від самого початку. Тут і моменти біля воріт Едерсона не змусили на себе довго очікувати.
Проте постійно існував ризик, що "містяни" можуть провести випад у відповідь, який створить проблеми вже для Куртуа. Власне це й трапилось на 67 хвилині, коли Камавінга трохи кинув пилу на враження від власної гри в цьому матчі, віддавши з лівого флангу передачу в зону перед штрафним прямо в ноги Родрі, після чого Гріліш та Гюндоган змайстрували момент для пострілу де Брюйне здалеку в лівий кут. Куртуа навіть моменту цього удару вчасно побачити не зміг, а отже й не зреагував.
Навряд чи Реал закладав до своїх планів на другий тайм варіант, коли суперники відіграють пропущений м’яч. Довелось реагувати команді Анчелотті, проте по-справжньому гольових нагод їй вже вдавалось створити значно менше. Запам’ятались лише удар головою від Бензема та дальній постріл Чуамені, із якими впорався Едерсон не без труднощів, проте решта ситуацій була посереднього ґатунку. Отже, стосунки з’ясовувати доведеться не в Мадриді.
Матч-відповідь поміж англійським Манчестер Сіті та мадридським Реалом відбудеться 17 травня на Етіхад Стедіум.
Реал — Манчестер Сіті 1:1
Голи: Вінісіус, 36 — де Брюйне, 67
Реал: Куртуа — Карвахаль, Рюдігер, Алаба, Камавінга — Вальверде, Кроос (Чуамені, 84), Модрич (Начо, 87) — Родріго (Асенсіо, 81), Бензема, Вінісіус.
Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Діаш, Аканджі — Стоунз, Родрі — Б. Сілва, де Брюйне, Гюндоган, Гріліш — Голанд.
Попередження: Кроос, Камавінга — Гюндоган, Б. Сілва.