У сучасному футболі існують клуби з заможними власниками й колективи, які на цьому заробляють непогані гроші, бо саме з їхнього складу регулярно отримують кадрове підсилення перші з перерахованих. Англійський Манчестер Сіті та дортмундська Боруссія перебувають у відповідних статусах відносно один одного, а на тлі придбання командою Хосепа Гвардіоли норвезького нападника Ерлінга Голанда зустріч цих футбольних клубів у одній групі Ліги чемпіонів УЄФА одразу ж після завершення трансферного вікна була справжньою знахідкою для шукачів інтриги.
Окрім "містян" та "джмелів", квартет G також містить у собі датський Копенгаген та андалузьку Севілью, що одразу після церемонії жеребкування дозволяло назвати його перспективним відносно захоплення уваги глядацької аудиторії. Однак уже в першому турі впевнені перемоги Сіті та Дортмунда над "нервіонцями" (4:0) та "левами" (3:0) відповідно не залишили нам можливості сумніватись у тому, хто саме захоче розділити поміж собою перші два рядки підсумкової турнірної таблиці. А тут ще й команду Гвардіоли вибила з графіку трагічна смерть Королеви Великої Британії, тоді як суперники "гарно" розім’ялись перед відповідальною грою в дебютному матчі Марко Розе на чолі РБ Лейпциг (0:3).
Під час звітної дуелі Дортмунд перебував уже геть іншому настрої, тож чинив гідний опір більш заможним суперникам. Особливо добре працювала на Етіхаді центральна лінії команди Едіна Терзіча, бо за великим рахунком уся творча група футболістів Сіті не могла дістатись чужих володінь достатньо тривалий проміжок часу. "Містяни" робили дальні закидання до штрафного, однак Голанд за них не чіплявся. Зрештою господарі награли на кілька пострілів повз ворота, а загалом команди пішли на перерву за невідкритого рахунку.
Дортмунд був сконцентрований на захисті в першому таймі, але другу половину вирішив розпочати з м’ячем у ногах та ще й в атаці. Так і награли гості на власний забитий м’яч, коли Ройс у двох поспіль ситуаціях спочатку не забив пострілом із лівого флангу штрафного під дальню стійку, а потім трохи далі від тієї зони виконав накидання, під яке підставив голову Беллігем. Шокований Етіхад, хоча й не був голосним, усе одно знизив гучність підтримки Сіті до мінімальних значень.
Але чогось саме в цей момент Терзичу почало здаватись, що настав слушний момент дати команду власним підопічним сушити гру. Керманич ще й на фінальний відрізок підкинув на поле зайвого центрального захисника, і допоки Дортмунд перебудовувався опоненти хоча б якось почали затягувати м’яч до їхніх володінь. І тут не на руку Боруссії зіграв фактор голкіпера — бозна-чим займався Александр Меєр, а не відбивав постріл зі входу до правого флангу штрафного у виконанні Стоунза на 80 хвилині.
А вже незабаром справжній шедевр виконавчої майстерності передачею зовнішнім боком стопи з лівого флангу виконав Канселу, а Голанду залишалось замкнути цей пас-цукерку в карколомному стрибку, який суттєво зіпсував настрій його колишній команді.
У наступному турі Ліги чемпіонів УЄФА англійський Манчестер Сіті зіграє вдома проти датського Копенгагена, а дортмундська Боруссія навідається в гості до андалузької Севільї.
Манчестер Сіті — Боруссія Д 2:1
Голи: Стоунз, 80, Голанд, 84 — Беллінгем, 56
Манчестер Сіті: Едерсон — Стоунз, Аке (Вілсон-Есбранд, 59), Аканджі, Канселу — де Брюйне, Родрі, Гюндоган — Марез (Альварес, 58), Голанд (Філліпс, 90+2), Гріліш (Фоден, 58).
Боруссія Д: Меєр — Меньє, Зюле, Гуммельс, Геррейру — Езкан, Джан, Беллінгем — Ройс, Модест (Шлоттербек, 78), Рейна (Мален, 62).
Попередження: Родрі, Фоден — Мален, Меньє