Стадія 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА у звітній день добігала кінця. Більшість із майбутніх учасників наступного раунду міжнародних клубних змагань уже була визначена, проте залишалось дві вакантні перепустки, на одну з яких претендували туринський Ювентус та іспанський Вільярреал. Не визначили ці дві команди сильнішого поміж собою під час матчу на Естадіо де ла Сераміка, тому до гри у відповідь на Альянц Стедіум підходили на тлі бойової нічиєї 1:1.
Певна річ, що за майже три тижні з того моменту команди могли зіграти далеко не один матч на внутрішній арені. "Зебри" продовжували стабільно перемагати що в Кубку Італії, що в Серії A, чого не можна було сказати про "жовту субмарину". По-перше, колектив Унаї Емері одного разу таки поступився суперникам у вигляді Осасуни, а по друге мав на одну зіграну гру менше. Важко сказати, чи було це бонусом для "б’ьянконері", оскільки зараз триває вже середина сезону, а не його початок, однак підтримувати ігровий тонус усе ж таки було більш приємно за допомогою офіційних матчів.
Це була гра з доволі цікавим сценарієм, бо не можна було з першої спроби вказати убік тієї чи іншої сторони, яка б мала суттєву перевагу. Господарі здивували неймовірною злагодженістю та грою в обороні в першій половині матчу, влаштовуючи смертельні пастки спробам суперників зіграти бодай у кілька передач на чужій половині поля. Вільярреал усе ж знаходив можливості для швидкого розіграшу м’яча через який просувався до чужих володінь, проте постріли вбік воріт Щесни до перерви можна було перелічити на пальцях однієї руки.
А ось у "Старої Синьйори" моментів для голу було вдосталь. Тільки один лишень Влахович міг тричі розбиратися із м’ячем біля лівої стійки чужих воріт, проте флангові передачі завершував до пострілами головою в голкіпера Рульї, то вицілював у поперечину над головою голкіпера. Надійність на останньому рубожі — ось запорука відсутності пропущених голів Вільярреалом у першому таймі. Команда Емері не дуже то й поралася з запропонованим суперниками стилем, проте усе одно якось тримала удар.
У другому таймі Юве не охоче заходив до чужих володінь, обираючи постріли з дистанції на завершення власних атак, однак необхідної влучності вони були позбавлені, через що "жовта субмарина" доволі легко стримувала агресію опонентів у епізодах гри без м’яча. А потім Емері зробив усього дві заміни, які перевернули гру потрібним для нього чином.
Фактично, Жерар Морено підтягнувся до своїх партнерів за командою вже під пробиття пенальті, яке для нього заробив на 77-й хвилині Коклен, коли пішов у вдалий дриблінг проти Ругані в центрі штрафного. Бомбардир Вільярреала вдало пробив у правий нижній кут, хоча Щесни мав усі шанси перевести м’яча вбік. Юве в той момент настільки був упевнений у власній перевазі над суперниками, що подібний випад суперників для нього виявився фатальним.
На команду Аллегрі було боляче дивитись в останні хвилини гри. М’яч у неї взагалі не тримався в ногах, а в обороні почали з’являтися невимушені помилки, чого раніше не було і близько. У підсумку, "зебри" пропустили ще двічі — від Пау Торреса після вдалої подачі кутового з правого флангу та скидки Чуквезе та з пенальті від Данжума, який він сам і заробив, улучивши м’ячем у руку де Лігту ударом із центру штрафного. Господарі розвалилися.
Таким чином, на чвертьфінальній стадії Ліги чемпіонів УЄФА звітну пару команд представить іспанський Вільярреал. Для туринського Ювентусу єврокубковий сезон добіг кінця.
------------------------------------------
Ювентус —
Вільярреал 0:3 (перший матч – 1:1)
Голи: Морено, 78 (пен.), Торрес, 85, Данжума, 90+2 (пен.)
Ювентус: Щесни — Даніло, де Лігт, Ругані (Дібала, 79), Де Шильо — Куадрадо, Локателлі (Бернардескі, 83), Артур, Рабіо — Влахович, Мората (Кін, 85).
Вільярреал: Рульї — Ор'є, Альбіоль, Торрес, Еступіньян — Піно (Чуквезе, 65), Парехо (Педраса, 86), Капу, Трігерос (Коклен, 64) — Ло Чельсо (Ж. Морено, 74) — Данжума.
Попередження: де Лігт.