Навряд чи можна чогось вимагати від команди, яка за першу половину нового футбольного року втратила більшу частину найсильніших виконавців, після чого отримала нового головного тренера, а також була змушена, на рівні з іншими, грати всередині країни, періодично з острахом позираючи в бік неба. Однак донецький Шахтар навіть за таких умов не знітився, продемонструвавши відмінний початок власних виступів на груповому етапі Ліги чемпіонів УЄФА.
Під керівництвом Ігора Йовічевіча сенсаційно відправила в нокдаун німецький РБ Лейпциг та в нокаут його вже колишнього керманича Доменіко Тедеско (4:1), після чого ще й вистояла в дуже непростому двобої проти шотландського Селтіка (1:1). Звичайно, мадридський Реал із височини власної величі споглядав на ці спроби "гірників" чіплятись за успіх дещо похапцем, однак зрештою і йому довелось зустрічатись із українським колективом у себе дома. Третій сезон поспіль, до речі, хоче навряд чи "бланкос" багатьох виконавців упізнали в обличчя звітного вечора.
Згадувати бодай щось позитивне в переважній частині ігрового часу першого тайму було справою марною, бо на полі існувала виключно атака мадридського Реала, тоді як захист Шахтаря мав можливість вільно дихати лише на самому початку зустрічі. Команда Анчелотті не випускала суперників із власної половини поля, а натомість пропонувала Анатолію Трубіну такий обсяг роботи в рамці воріт, який він не мав і за два попередніх матчі разом узяті. Зрештою, тільки самих ударів у напрямку чужих володінь господарі виконали цілих 36!
Але "гірники" за такого рівня загрози примудрились пропустити лишень двічі. Ще на самому початку гри Степаненко виступив у ролі тренувальної стінки для Родріго перед власним штрафним, а під завершення першої півгодини ігрового часу центр оборони Шахтаря проґавив передачу собі за спини від Гоєса на Вінісіуса. Не варто зайвий раз казати, що ця пара виконавців, разом із Бензема неодноразово до цього просто знущалась із захисту донеччан.
Гості виглядали безнадійно погано, проте зрештою Реал здобу настільки значну перевагу, що почав відчувати надмірну зневагу над суперниками та не зважав на потенційні ризики отримати контратаку на власні ворота. Саме за рахунок швидкого виходу зі звільненням Мудриком зони на лівому фланзі під ривок Михаліченка й вдалось розірвати простір у центрі штрафного для Зубкова, який завершив подачу видовищним ударом боковими ножицями.
Для Андрія Луніна вечір було зіпсовано пропущеним м’ячем, проте його команда трохи наблизилась до грішної землі. Гра Реала на цьому тлі після перерви змінилась, хоча й команда Анчелотті просто вирішила пограти з трохи більшою відповідальністю в захисній ланці. Атака мадридців від того страждала не настільки відчутно, бо кількість моментів та відповідних викликів для Трубіна аж ніяк не зменшилась.
"Бланкос" настріляли додаткових ударів, голкіпер Шахтаря зробив кілька сейвів, але настільки разючої переваги, як у першому таймі, Реал у цьому матчі вже ніколи не отримував. Донеччани натомість пропонували сміливу гру в контрнаступах, однак в чомусь команді Йовічевіча ще не вистачає вивірених шаблонних дій, як у суперників, наприклад. На одній лишень швидкості Мудрика, Шведа та Зубкова виїхати до здобуття очок було неможливо. Та й справедливості в такому підсумку наряд чи було б багато.
У наступному турі Ліги чемпіонів УЄФА донецький Шахтар та мадридський Реал зустрінуться поміж собою у Варшаві.
Реал — Шахтар 2:1
Голи: Родріго, 13, Вінісіус, 28 — Зубков, 39
Реал: Лунін — Карвахаль, Мілітао, Алаба, Менді — Вальверде, Чуамені (Камавінга, 75), Кроос — Родріго (Асенсіо, 80), Бензема, Вінісіус.
Шахтар: Трубін — Конопля, Бондар, Матвієнко, Михайліченко — Степаненко (Траоре, 89) — Швед (Петряк, 67), Бондаренко, Судаков (Джурасек, 88), Мудрик — Зубков (Сікан, 67).
Попередження: Бондар, Мудрик.