Суто теоретично, український захисник лондонського Арсенала Олександр Зінченко міг опинитись у пікантній ситуації, коли його поточній команді в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА довелось би зіграти проти колишнього колективу нашого співвітчизника — донецького Шахтаря. Однак "гірники" так і не зробили вирішальний ривок у останньому турі групового етапу, і саме завдяки перемозі над ними (5:3) португальський Порту й відправився на дуель проти "канонірів".
Але це ще була справа кінця минулого року, тоді як відтоді команди вже встигли провести чималу кількість матчів на внутрішніх аренах. Не в кожному з них колективи Сержіу Консейсау та Мікеля Артети святкували перемогу, але певна невпевненість у виступах "драконів" почала з’являтись саме перед першою частиною єврокубкової дуелі, тоді як лондонці вже покінчили з украй невдалою серією й за два останніх матчі відвантажили загалом аж 11 голів Бернлі та Вест Гему.
Проте де була ця результативність від команди Артети, коли ми дивились за перебігом подій у першому таймі? Від цієї гри багато хто очікував видовища, а натомість стартові 45 із лишком хвилин ми дивились за тим, як Арсенал володіє м’ячем, здобуває все більше відсотків у відповідному полі в статистиці, але окрім цього нічого не робить узагалі. Гостям навіть фірмові кутові не допомагали, хоча суперники явно програвали в боротьбі в повітрі.
Що ж до Порту, то його грав в атаці хоч була різноманітною, чого, як виявилось, було цілком достатньо для того, аби заохотити наші очікування від потенційного забитого м’яча саме у виконанні господарів поля. А який у них для цього був момент на 21 хвилині! Галено тоді замикав у воротарському відскок від Габріеля під час подачі Консейсана з правого флангу, але спочатку пробив у ліву стійку, а потім якимось дивом поцілив повз протилежний каркас воріт на добиванні.
Тоді взагалі спочатку ніхто не зрозумів, що Арсенал залишився без пропущеного м’яча, який за такої гри мав усі шанси дуже суттєво повпливати на хід подій. Можливо, навіть фатально для "канонірів". Але "дракони" схибили, як потім і не змогли реалізувати ще кілька нагод за участі Еванілсона та Гонсалеса. І все дійство відбувалось через фланги, причому з обох стороні. М’ячем володіли гості, а ось забивати мали саме господарі.
У другому таймі команди помінялись ролями на початку, і вже команда Артети почала атакувати з більшим захопленням. Але що ми можемо пригадати вигадливого у виконанні англійського клубу? Черговий кутовий, який призвів до, мабуть, найкращого його гольового моменту, коли Троссар із правого кута воротарського зльоту пробив на трибуни? І на цьому все. Далі Арсенал зв’язали дрібним фолом і атаки гостей утратили будь-яку динаміку.
Порту ж натомість намагався діяти на індивідуальній майстерності окремих виконавців і виглядало це цікаво, проте ефективність не надто переважала суперників. Обережна ротація від тренерів також особливого успіху не мала й усе йшло до того, що нічия — оптимальне для обох сторін завершення протистояння.
Але "дракони" зробили рішучий випад наприкінці компенсованого часу, коли Мартінеллі від власного штрафного віддав недбалий пас, який Отавіо перетворив просто на передачу назад до меж чужих володінь на лівий фланг для Галено, але партнер зробив її гольовою, поклавши м’яч розкішним ударом на виконання в дальній кут. Ситуація раптово стала дуже цікавою.
Матч-відповідь поміж лондонським Арсеналом та португальським Порту відбудеться 12 березня.
Порту — Арсенал 1:0
Гол: Галено, 90+4
Порту: Кошта — Маріу, Пепе, Отавіо, Венделл (Еуштакіу, 90) — Варела, Гонсалес (Хайме, 80) — Консейсан (Боржеш, 85), Пепе Акіно, Галено — Еванілсон (Мартінес, 85).
Арсенал: Рая — Вайт, Саліба, Габріел, Ківьор — Едегор, Райс, Гаверц — Сака, Троссар (Жоржиньо, 73), Мартінеллі.
Попередження: Гонсалес — Райс, Ківьор, Гаверц