Чи є залишки надії на вихід до наступного раунду змагань за умов поразки 1:7? На фінальній стадії Ліги чемпіонів УЄФА подібні результати — це подія історичного масштабу, і як виходити з такої важкої ситуації в поточному розіграші турніру на стадії 1/8 фіналу мав продемонструвати нам нідерландський ПСВ. Або хоч показати, що розгром від лондонського Арсеналу на стадіоні Філіпс тиждень тому був суто жахливим збігом обставин для команди Петера Боша.
Що ж до команди Мікеля Артети, то такий шалений успіх на чужому полі дозволяв "канонірам" робити все, що завгодно із своїм стартовим складом перед матчем-відповіддю, адже навряд чи в резерві цього клубу є футболісти такого рівня, щоб цю значну перевагу відпустити. Щоправда, афіша Ліги чемпіонів чомусь спровокувала організаторів влупити ціни на квитки по 120 фунтів стерлінгів на матч, який нічого фактично не вирішував, але то вже нехай самі пояснюють свою жадібність фанатам.
Нас цікавив виключно футбол, а також перша поява українця Олександра Зінченка в стартовому складі Арсеналу в цьому сезоні. Ще й не аби-де, а в центрі поля своєї команди. І вже на шостій хвилині капітан національної збірної України та колишній гравець ПСВ узяв ініціативу на себе, протягнув м’яч із правого флангу до зони перед штрафним із передачі Стерлінга, і пробив у дальній кут.
Гольовий початок від господарів, який остаточно прибив усі сподівання гостей на успіх, бо куди далі рухатись після вісьмох пропущених м’ячів за два матчі? Насправді, "селянам" на той момент було вже байдуже на той рахунок — завдання було виключно гра на престиж, а отже цікавив їх виключно звітний матч.
Саме тому ми й побачили команду гостей, яка не надто дбайливо ставилась до гри в обороні, проте робила шалений акцент на атакувальних діях, і це в підсумку втілилось для неї в швидкий м’яч у відповідь. І хто, як не Перішич, на власному досвіді має витягати команду з психологічної кризи. А Арсенал звично помилився на чужій половині, після чого Бабаді та Тіл швидко організували для нього контратаку з пасом під удар хорвату з лівого флангу до центру штрафного.
Проте в першому таймі й у Арсеналу був гравець, якому дуже кортіло заносити свої дані до протоколу. Стерлінг на 37 хвилині оформив другий гольовий пас подачею на Райса з правого флангу до центру чужих володінь, однак коли Зінченко хотів записати собі асист до особистого доробку, то тут уже нападник примудрився змарнувати вихід віч-на-віч із воротарем суперників. Можливо, даремно, бо в другому таймі Рахіму вже такого простору ніхто не давав.
Та й сама друга половина матчу вийшла явно не для вимогливих уболівальників, бо всі все розуміли: Арсенал не біг, бо не було сенсу, ПСВ біг, але не акцентовано, бо сенсу ж теж не надто багато було, проте вже в іншому контексті. Але нідерландський клуб свій другий гол таки знайшов, коли невгамовний Бабаді запустив на побачення з Раєю Дріуша, а той ще за меж штрафного перекинув м’яч над головою воротаря. А от далі фанати з квитками мінімум по 120 фунтів стерлінгів побачили "канонірів", які знову понурили голови, чого явно не хотіли бачити ні за які гроші в світі.
Фінальний свисток словенського головного арбітра Раде Обреновича відправив до чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА лондонський Арсенал, тоді як для нідерландського ПСВ турнірний шлях достроково добіг до завершення. "Каноніри" гратимуть далі проти переможця мадридського дербі Атлетіко — Реал.
Арсенал — ПСВ 2:2 (перший матч – 7:1)
Голи: Зінченко, 6, Райс, 37 — Перішич, 18, Дріуш, 70
Арсенал: Рая — Вайт (Тімбер, 79), Ківьор, Габріел, Льюїс-Скеллі — Райс (Калафіорі, 64), Жоржиньо, Зінченко (Едегор, 79) — Стерлінг, Меріно (Троссар, 64), Тірні (Мартінеллі, 79).
ПСВ: Бенітес — Ледезма, Нагало (Фламінго, 77), Обіспо (Боскальї, 69), Маласія — Тіл, Схаутен (Верман, 46), Бабаді — Бакайоко, Перішич (де Йонг, 68), Дріуш (Байрактаревич, 80).
Попередження: Ківьор, Райс, Стерлінг — Бабаді