У четвертому турі основного етапу Ліги чемпіонів між собою зіграють донецький Шахтар та швейцарський Янг Бойз.

Шахтар — Янг Бойз

Середа, 6 листопада, 19:45, стадіон Фельтінс-Арена, Гельзенкірхен. Арбітр зустрічі — Орель Грінфельд (Ізраїль)

Пряма трансляція на медіасервісі MEGOGO.

Стартові три тури цьогорічного розіграшу головного європейського клубного змагання були для команди Маріно Пушича немов підйомом на американські гірки. У будь-якому випадку, через підвищення рівня складності суперників здавалось саме так. Матчі проти італійської Болоньї (0:0), бергамаської Аталанти (0:3) та лондонського Арсеналу (0:1) завершились усього одним здобутим заліковим балом і, як не дивно, у своїй тарілці "гірники" почали відчувати себе лише в останній із цих ігор.

Компанія Favbet вважає, що Шахтар — фаворит зустрічі. На перемогу команди Маріно Пушича дають коефіцієнт 2.06. Нічию оцінили в 3.60, а успіх Янг Бойз — 3.65. Ми ж будемо очікувати на результативний футбол, тож обидві заб’ють за 1.65 — наш вибір.

Тепер "гірникам" доведеться випробувати себе на фоні суперника, який має ту саму проблему, як і команда Маріно Пушича — чемпіон Швейцарії Янг Бойз ще не відзначався у воротах суперників у поточному основному етапі. Але й опоненти в "жовто-чорних" були доволі серйозними — бірмінгемська Астон Вілла (0:3), каталонська Барселона (0:5) та міланський Інтер (0:1). Серед цих матчів колектив Жоеля Маньїна найкраще зарекомендував себе саме в останній грі.

Але в ситуації, коли ми говоримо про домашні матчі Янг Бойз у Берні треба одразу відзначати, що команди грають там на штучному покритті, тож тут усе залежить від того, наскільки вдало вони до нього призвичаються. Інтер, наприклад, ледь не награв на розгром, але виграв за рахунок дуже пізнього гола, тоді як Астон Віллі на старті цей досвід дався значно краще. Шахтарю в цьому плані пощастило — у сусідній Німеччині грають на звичному для нас покритті.

Говорити при цьому про якийсь рівень Янг Бойз складно, бо це одна з команд, які на старті сезону вже встигли змінити головного тренера. До Маньїна працював інший швейцарець — Патрік Рамен, який власне й замінив нинішнього виконуючого обов’язки влітку, а той, у свою чергу, підхопив команду після звільнення Рафаеля Віккі за ходом весняної частини кампанії. Як бачимо, роль у 53-річного Жоеля полягає в порятунку "жовто-чорних" у складний момент.

Минулого сезону цей "порятунок" призвів до чемпіонства, після чого Рамен провалив початок кампанії на внутрішній арені, і хоча й пробився до Ліги чемпіонів за підсумком дуелей проти Галатасараю, звільнили його явно не після 0:8 від Астон Вілли та Барселони, а саме після поразки від Базеля (0:1). Проте цього разу магії не сталось — із Маньїном Янг Бойз уже поступився Інтеру, а також програв Лугано (0:2) та зіграв унічию з Цюрихом минулими вихідними (0:0) на внутрішній арені. Тож чинний чемпіон наразі третій із кінця в турнірній таблиці, яку згодом на початку лютого ще й поділять на дві групи за регламентом.

У цьому плані Шахтарю немає чим похизуватись — те саме третє місце на внутрішній арені станом на зараз, той самий статус чинного чемпіона країни, за рахунок чого й було здобуто перепустку одразу до основного раунду Ліги чемпіонів. Наступного року такого вже не буде, але наразі команді Пушича не час про це думати. Бо треба здобувати результати в єврокубках.

"Гірники" підходять до протистояння, маючи серію без поразок на внутрішній арені тривалістю вісім ігор. Багато це чи мало? Важко сказати, адже кожен новий матч цього сезону дається Шахтарю доволі складно. Той самий "шахтарівський" футбол усе ніяк не вдається віднайти, тож навіть у доволі непоганому Класичному проти київського Динамо нещодавно (1:1) команда Пушича примудрилась утратити очки на останніх хвилинах.

А потім були кубкова зустріч проти Зорі (1:0) та гра в чемпіонаті проти Чорноморця (2:1), які допомогли зменшити логістичне плече через проведення їх на Арені Львів, однак не додали жодної впевненості. Моментів донеччани створювали багато, але голів забивали мало, і якщо врахувати ще й гру проти Колосу (1:0), то одразу стає помітною проблема результативності. Проти подекуди авантюрних швейцарських команд натомість важливо в разі чого забити більше, аніж це з азартом можуть зробити вони. Хоча чи є азарт у цієї команди Маньїна?

Але все ж таки треба прокидатись, бо далі в Шахтаря буде ПСВ (г), Баварія (д), Брест (д) та Боруссія Дортмунд (г), тож очки дуже потрібні. У "жовто-чорних" ситуація з календарем усе ж таки простіша — Аталанта (д), Штутгарт (г), Селтік (г), Црвена Звезда (д).

Орієнтовні склади

Шахтар: Різник — Конопля, Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо — Бондаренко, Криськів, Судаков — Зубков, Сікан, Егіналду.

Янг Бойз: фон Балльмоос — Блум, Лаупер, Беніто, Атекаме — Лакоми, Угрінич, — Віржиніус, Імері, Монтейру — Ганвула.

Не зіграють: … — Камара (м’яз), Чайва (гомілкостоп), Конте (коліно), Аджам (м’яз), Янко (м’яз), Пфайффер (коліно), Зукру (стегно).

Тренери кажуть

Маріно Пушич, головний тренер Шахтаря:

"Що слід зробити, щоб почати забивати та здобувати результат? Відповідь дуже проста: ми маємо створювати багато моментів біля воріт суперника, аби забити один чи два голи, і це змінить ситуацію. Це досить легко сказати, але значно складніше зробити".

Жоель Маньїн, в.о. головного тренера Янг Бойз:

"Шахтар — дуже хороша команда, дуже організована в формації 4-3-3. Їхня сила полягає в тому, що вони добре грають на випередження та атакують через фланги".

Поточна форма

Очні зустрічі

Раніше команди між собою зустрічались два рази — у кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА-16/17 обмінявшись домашніми перемогами (по 2:0), після чого швейцарці перемоги в серії пенальті, але до групи не пройшли через розгром від менхенгладбахської Боруссії (1:3 та 1:6).

прогноз 2:1

Розіграш основного раунду Ліги чемпіонів УЄФА в його оновленому форматі продовжився й для чинного чемпіона України донецького Шахтаря. І оскільки ми говоримо про матчі вже четвертого туру, то фактично перебували на екваторі цього етапу. А отже, настав час збирати назад каміння, які команди так старанно до цього розкидали впродовж останніх двох місяців.

Зокрема, у звітній ігровий день "гірники" зустрічались із чинним чемпіоном Швейцарії Янг Бойзом у статусі двох команд, які ще жодного разу не перемагали за три попередні тури, а також мали проблеми на внутрішній арені. Очевидно, що в "жовто-чорних" вони були значно більш суттєві, адже "гірники" хоч тримались поблизу групи лідерів нинішніх чемпіонських перегонів, тоді як колектив із Берна не тільки змінив головного тренера, а й досі перебуває в підвалинах турнірної таблиці.

Ще один важливий момент об’єднував ці дві команди до братерства за нещастям — відсутність забитих голів у цьому розіграші Ліги чемпіонів. Але перший тайм цього матчу дозволив їм покращити власну статистику. Шахтар при цьому починав гру доволі непогано — витримали стартовий тиск суперників, після чого самі почали пресингувати, Янг Бойз помилявся, але ударам Егіналду та Зубкова трохи не вистачало рішучості.

І наче все було непогано, як на 27 хвилині Бондаренко відверто привіз перед власним штрафним, і з відскоку від Ньяссе дальнім ударом поміж ніг Бондарю в центральній зоні перед штрафним відзначився Імері. Які сценарії намагався прочитати Різник у своєму стрибку при цьому — то вже нехай голкіпер "гірників" сам пояснює після гри, бо відверто перемудрив.

Епізод, звісно, прикрий, проте Шахтар, на щастя, довго сумувати не дав. Нарешті ми побачили того Георгія Судакова, якого всі хотіли б бачити в попередніх іграх, — такого, щоб сам вирішував долю епізодів. Спочатку з передачі Кевіна на лівому фланзі на 31 хвилині відзначився прострілом на порожні ворота для Зубкова, а потім на протилежному боці поля знову зіграв із тим самим бразильцем у стінку, після чого виконав дальній удар під ліву стійку.

Варто зазначити при цьому, що в Янг Бойза ще до першого гола справдився, напевно, найгірший жахастик тренера Жоеля Маньїна, коли на рівному місці травмувався капітан Беніто, що означало фактично десятого гравця лінії оборони з пошкодженням для "жовто-чорних". І саме коли гості перебували в меншості, Шахтар цим холоднокровно скористався, а під завісу тайму був ще один неприємний епізод із ударом головою від Ганвула з близької відстані, але пощастило — м’яч пройшов над воротами.

У другому таймі ми побачили явно не продовження атакувального футболу, яке хотіли б побачити у виконанні Шахтаря. Хоча починали доволі цікаво — моменти Зубкова та Бондаренка, але знову на заваді голу стало погане виконання ударів. А от далі суперники почали проводити ротацію й дуже якісно посились на контратаках за рахунок цього.

Стало важко стримувати тиск від Янг Бойз, але у Шахтаря був Бондар у центрі оборони і цього разу цим фактом дійсно можна було пишатись. Валерій перехопив усе, що тільки проходило повз нього, і які сильні сторони має нападник Ганвула, ми так і не дізнались. На щастя, певна річ. Зрештою, нервові хвилини змінились довгоочікуваною радістю, але зупинятись на цьому буде фатальною помилкою, хоча далі буде тільки важче.