У самий розпал літнього сезону відпочинків футболісти радо б продовжили свій термін перебування поза межами футбольного поля, проте початок нового розіграшу національної першості вже незабаром знову завантажить їх необхідністю виконувати обов’язки. Разом із тим, є ще певний перелік колективів, виступи яких у минулому сезоні виявились удалими настільки, що дозволили взяти участь у кваліфікації єврокубків, а отже й братись до роботи було потрібно раніше за інших.

Дніпровський Дніпро-1 у цьому контексті є одним із представників нашої країни на міжнародній арені, а підсумкове "срібло" УПЛ подарувало СК можливість уперше спробувати свої сили в кваліфікації до Ліги чемпіонів УЄФА. Згідно з визначенням, суперників навіть на другому раунді відбору до цього турніру помірно "легкого" рівня просто немає, тож команді Олександра Кучера залишалось лише змиритись із тим, що доведеться грати проти дуже підступного грецького Панатінаїкоса.

Звичайно, усі вже бачили й потенційного наступного суперника дніпрян — французькій Марсель, однак усе ж таки потрібно були трохи притримати коней. Хоча б із точки зору поваги суперників. А "зелені" тим часом і самі були доволі цікавим колективом, у складі якого присутні добре знайомі нам Бернард Дуарте та Беньямін Вербич. І якщо колишній "гірник" вийшов на поле з перших хвилин, то ексфутболіст київського Динамо залишився на лаві для запасних і лише згодом долучився до партнерів.

Що ж стосувалось безпосередньо футболу, то команда Кучера непогано розпочала матч у пресингу на чужій половині поля та із спробами завантажити м’яч до чужого штрафного. Але тривав такий футбол не дуже довго — на десятій хвилині Карлос прокинув поміж ніг Мірошніченку на лівому фланзі штрафного й прострілив до воротарського на Шпорара, який відірвався від двох опікунів.

Важко було сказати, що цей гол порушив стратегічні плани Дніпра-1 на цю гру, адже довершеного малюнку від СК ми так і не побачили. Десь заважив брак ігрових кондицій, десь суперники вибудовували власний захист настільки щільно, що продертись було дуже складно. А ще було помітно, що Олександр Піхальонок пропускав матч через пошкодження, тоді як його команді бракували акцентів у завершальній фазі наступу.

У підсумку, під час перегляду першого тайму склалось таке враження, що нам нібито чогось недорозповіли —  аж надто одноманітно намагався атакувати український колектив, тоді як опоненти не наполягали на збільшенні переваги за рахунком. Від Панатінаїкоса в цьому матчі взагалі мало на що можна було розраховувати, адже греки діяли на досвіді, тоді як наша команда його просто не мала.

На початку другого тайму СК спробував пожвавитись в атаці й це ледь не призвело до якісних наслідків. Гуцуляк під час свого дальнього пострілу був так само близький до гола, як і згодом Рубчинський, коли знову ж таки отримував передачу від Довбика. Однак греки якось оминули загрозу, а потім невгамовний Карлос добив дніпрян.

Мірошниченко провалив дебютну офіційну гру за Дніпро-1, повністю програвши супернику свою зону, і в підсумку той на 74 хвилині асистував передачею з лівого флангу під удар із пів кола перед штрафним Джурічичу, а потім збив опонента в межах власного штрафного, а Яннідіс забив із пенальті в центр воріт. Дебютанту "дорослого" футболу Кінарейкіну було неможливо позаздрити.

Лише надзусиллями наприкінці гри дніпряни зуміли забити свій гол, буквально заштовхавши м’яч у сітку зусиллями Танчика в моменті, який мали б завершувати двоє партнерів до Володимира. Гол — це, звісно, добре, але що робити з грою, якої ми так і не побачили? Суперники теж ще не встигли почати сезон, то чого ж вони виглядали на рівень вище за функціональною підготовкою?