Боруссія Д — Шахтар. Наші оцінки

Перед командою Маріно Пушича поставало завдання, яке, якщо не всі, то 99% уболівальників визначали як нездійсненне. Тож, за великим рахунком, нічого несподіваного на полі дортмундської Боруссії не сталось. Донецький Шахтар спробував зіграти в агресивний футбол, пропустив кострубатий гол, після чого пішов знову атакувати, пропустив другий, потім якось відігрався з подарунком воротаря суперників, але в підсумку ризикував нахапатись і більше за три й без того пропущені м’ячі. Поразка ніколи не буває позитивною, а коли разом із нею завершується участь команди в єврокубках, то й поготів тішитись нічому.

Football.ua оцінює гру футболістів донецького Шахтаря у матчі на Зігналь-Ідуна-Парк (за 10-бальною шкалою).

Шахтар Донецьк

Дмитро Різник — 7,0. Він це знову зробив. Голкіпер Шахтаря в цій Лізі чемпіонів створив собі дуже яскраву вітрину, тож не дивно, якщо хтось із "важковаговиків" європейського футболу на це таки зауважив. Цього разу на рахунку Різника чотири сейви — звучить, напевно, не настільки вражаюче, якими видались ці порятунки воріт, проте майстри статистики нарахували, що Дмитро запобіг майже одному пропущеному м’ячу. А ми впевнено скажемо, що двом — точно, і ще третій під питанням.

Вінісіус Тобіас — 4,5. Молодість — одна з головних чеснот сучасного Шахтаря, і водночас — головний біль. Звідси походить нестабільність, яку, серед інших, можна було яскраво побачити в діях правого захисника, якщо брати до уваги матч проти Бреста. Там пішло так пішло, а в Дортмунді — не пішло, і одразу почались якісь незрозумілі дії в захисті від Вінісіуса, який подекуди лише в останній момент розгрібав те, що власними руками (ногами, рідше — головою) наварив.

Валерій Бондар (4,0) — Микола Матвієнко (4,0) — 4,0. Гірассі забив у цій грі двічі, ледь не всю боротьбу в повітрі під час стандартів було програно, тож про що ми маємо взагалі говорити в контексті центральних захисників Шахтаря? Утім, а хто сумнівався, що буде інакше, якщо просто подивитись на антропометрію суперників навпроти?

Іраклі Азарові — 4,0. Колись, можливо, лівий захисник Шахтаря видасть "на гора" два матчі поспіль на високому рівні. Але не цього разу. А команді треба було саме тут і зараз, тоді як забезпечити хоча б щось одне з поєднання надійної гри в обороні та продуктивних дій у обороні Азарові не зумів. Через нього стався перший гол у завершальній фазі, після чого грузин поплив.

Дмитро Криськів — 4,5. Ключових моментів за участі опорника Шахтаря в цій грі було не так уже й багато, бо під час тих самих стандартів Криськів навряд чи може чимось зарадити, а от у позиційних атаках Боруссії м’яч, у більшості випадків, його оминав. Але не в усіх. Наприклад, під час другого гола десь не вдалось зачепитись, і одразу суперник за це карає.

Олександр Зубков — 5,0. Вочевидь, не один Степаненко завершує свої виступи за Шахтар найближчим часом, тож уявіть собі, яка б була красива історія, якби Зубков забив у першому ж своєму моменті в цій грі. Шкода, що більше подібних не з’являлось, а той залишився за Кобелем. Хоча Олександр напрацювався на фланзі дуже старанно. Та й не тільки там — атаки знаходили його повсякчас у несподіваних позиціях.

Марлон — 5,5. Напевно, найбільш азартна людина в сучасному Шахтарі — це бразильський центральний півзахисник. Бо він постійно грається з вогнем, і хто як не він мав у тому епізоді на початку другого тайму бігти пресингувати Кобеля, у якого часу на ухвалення рішення було метрів зо 20 наближення для суперника. Але в цьому весь Марлон — десь узяв, десь дрібними помилками на м’ячі забрав. Проте цих самих хиб цього разу було вкрай небагато. Можливо, навіть несподівано небагато.

Георгій Судаков — 4,5. Момент на мільйон був у півзахисника Шахтаря в епізоді з блоком Шлоттербека в першому таймі, а от ще одного удару від Судакова довелось чекати ледь не до завершення зустрічі. До, поміж та після цих епізодів — багато роботи, яку, напевно, ніхто й не оцінить, бо не призвела до результату. І до того ж сьогодні був явно не день Георгія в плані загострення.

Кевін — 5,0. Гарячий бразильський вінгер цього разу був готовий потягатись навіть із ходячою "ракетою" Адеємі на швидкості, і подекуди — не тільки на швидкості, аби тільки частіше тримати м’яч у ногах. Інша справа — що потім із цим м’ячем Кевін намагався робити, і особливу увагу тут варто звернути на фірмове завершення. Лише одного разу провалилась у прочитанні маневрів бразильця Боруссія, але в останній момент удар на другий гол був блокований. Можливо, тоді б це було фатальним для Боруссії.

Педріньйо да Сілва — 4,5. Непогана участь у розіграші м’яча, але уникання боротьби в ситуації, коли саме тебе тренер ставить на уявне вістря цілком спроможного нападу — це не те, що потрібно. Боруссії, насправді, дуже пощастило з травмою Егіналду, бо її захисники жодним чином не походили на тих, хто б міг би його стримати чи втриматись під тиском. Але не гравець із "світлою головою", як Педріньйо, має виконувати цю роль. Занадто багато гравців на роялі вийшло в Шахтаря на поле, а от тягати його бажаючих не знайшлось.

Педріньйо Азеведо — 5,0. Одна помилка в матчі проти Феєнорда фактично викреслила бразильського захисника з подальших матчів Ліги чемпіонів. Точно не за появою на 20 із лишком хвилин у фактично програному матчі робити висновки щодо роботи над помилками з боку Педро Енріке, проте він цілком непогано ввійшов до гри, і боровся явно більш успішно за грузинського одноклубника.

Лассіна Траоре — 4,5. Не надто зрозуміло, на що розраховує Шахтар, коли відпускає Сікана, не підписує йому заміну, при цьому залишається з двома нападниками, один з яких одразу травмується, а другий продовжує перебувати в тіні навіть власних зразків посередньої форми. Незважаючи на це, Траоре кілька разів за м’яч таки зачепився, навіть у повітрі, і одного разу непогано "дав стовпа" під удар Судакову — це ми запам’ятали. Можливо, стане згодом точкою відліку для чогось.

Невертон, Артем Бондаренко — додаткова пара замін від Пушича відбулась уже тоді, коли гру "було зроблено", тож проявити себе ці два атакувальні гравців могли дійсно що лише попереду. Бондаренко при цьому відзначився відсутністю помилок під час передач, а Невертон кілька разів намагався загострити з флангу, але невдало.

Тарас Степаненко — легенда. Востаннє опорний півзахисник з’являється в цій рубриці й фактично є останнім у цьому складі Шахтаря, хто знає, як це — грати у футбол на Донбас Арені. Від цього й настільки болісним є розставання з Капітаном для "гірників".

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.