Жирона з травмою Циганкова та двома автоголами поступилась Феєнорду в карколомній дуелі

Успішно стартувати в новому розіграші Ліги чемпіонів УЄФА — це доволі складне завдання для будь-якого колективу. Тож не дивно, що не кожному це видається під силу, а тим паче від абсолютного дебютанта турніру ніхто не очікує надзвичайного прориву в грі проти суперника, який ставить собі за мету перемогу в змаганнях уже не перший рік поспіль. Каталонська Жирона два тижні тому поступилась французькому Парі Сен-Жермен на полі суперників (0:1), і з цього почалась нова сторінка історії "червоно-білих".

У другому ж турі команда Мічела в ранньому слоті зустрічалась із нідерландським Феєнордом на власному полі, тож можна було казати, що фанати на Монтіліві нарешті почули справжній гімн Ліги чемпіонів, а не лише його запис під час святкування успішного завершення минулорічної кампанії. Утім, у гості до Жирони явно з недружніми візитом завітав нідерландський Феєнорд, якого скривдив у першому турі леверкузенський Баєр (0:4) прямо перед очима переповненого Де Кейпа.

Цей день Жироні спокійно можна було оголошувати святковим і дати мешканцям відпочити від роботи, бо на стадіон усе одно пустили тільки 6 тис. людей через обмеження від УЄФА, тож ажіотаж на квитки був неначе це фінал Ліги чемпіонів. Утім, у команди Мічела гарантовано буде ще не один матч у цій кампанії, і було б добре, якби вони ще мали якесь турнірне значення для "червоно-білих".

Аби так воно й було, Віктор Циганков на власних плечах тягнув команду до забитого м’яча на стартових хвилинах, мав дві гольові нагоди, проте так і не переграв воротаря Велленройтера ні ударом із правого флангу штрафного під ближню стійку, ані потім у спробі в стрибку завершити простріл Арнау з того ж краю поля. А потім сталось найстрашніше — м’язова травма гравця збірної України, яка була отримана на рівному місці.

І не тільки для Сергія Реброва це був головний біль на найближче майбутнє, Мічел отримав проблеми вже тут і зараз, бо його команда саме перебувала в дуже тендітному моменті гри. Жирона забила на 21 хвилині, коли Циганков подав із кутового на дальню, Але Крейчі влучив у захисника на лінії воріт, після чого Давід Лопес вколотив у сітку відскок поблизу. Проте за мить у відповідь прилетіла подача Пайшана із штрафного з правого флангу на голову Тімберу, а той із рикошетом від Еррери, на якого записали автогол, відновив рівновагу на табло.

І саме в цей момент зламався Циганков. Хіба не халепа?! Не дивно, що Жирона потім стала сама на себе не схожа, закрилась у захисті, і почала привозити моменти з такою інтенсивністю, що варто було починати хапатись за голову Мічелу. На 33 хвилині вчергове в цьому сезоні привід Давід Лопес, і Міламбо вже вивів Феєнорд уперед. А могло стати й ще гірше, бо за мить Гассаніга круто підставив Мартіна невдалим пасом у межах штрафного, а той збив Тімбера, який розривав у зоні підбирання. Проте сам голкіпер і витягнув удар Уеди в правий кут, тож катастрофи не відбулось.

Тут також треба відзначати, що Жирона могла поплисти за психологією через такий каскад подій, але зробила навпаки — зібралась і видала дуже дивний, але дуже цікавий другий тайм. Дивний тому, що він починався з гола у ворота Феєнорда, проте автогол від Ганцко під час прострілу ван де Бека з правого флангу штрафного так і не стався через офсайд у останнього. Хоча Монтіліві святкував дуже гучно.

А вже посеред другої половини гри Велленройтер так само на рівному місці привіз пенальті, коли випустив на ближній подачу Хіля з правого флангу й стрибнув за м’ячем у ноги Міовські. Постраждалому дали пробити пенальті, але й він не зміг переграти воротаря.

Проте тужити часу не було, тож Данжума в наступній атаці затягнув м’яч до лівого флангу штрафного, де покотив на ван де Бека в центр, а той цього разу відзначився сам. 2:2 на табло загорілись. Але ненадовго. Бо вже на 79 хвилині Жироні знову не пощастило. Крейчі не зорієнтувався з прострілом Ганцко з лівого флангу на ближню стійку й просто заїхав із м’ячем у ворота.

Розпач? Та певна річ, що розпач! Каталонці, як їм і личить, потім бились до останнього, а арбітри продовжували судити в дуже дивній манері, постійно змінюючи свої стандарти оцінки ситуації. Зрештою, це все дійшло до перегляду VAR на останніх секундах, коли вже Гассаніга побіг до чужого штрафного замикати навіси ударами ножицями, але гру рукою від захисника гостей так і не побачили. Як і багато чого іншого за ходом гри, якщо чесно.

У наступному турі каталонська Жирона прийматиме словацький Слован Братислава, тоді як нідерландський Феєнорд гостюватиме в лісабонської Бенфіки.

Жирона — Феєнорд 2:3
Голи: Д. Лопес, 21, ван де Бек, 74 — Еррера, 23 (авт.), Міламбо, 33, Крейчі, 79 (авт.)

На 36-й хвилині Аясе Уеда (Феєнорд) не забив пенальті (воротар).

На 67-й хвилині Боян Міовські (Жирона) не забив пенальті (воротар).

Жирона: Гассаніга — А. Мартінес, Д. Лопес, Крейчі, Гутьєррес — ван де Бек (Порту, 82), Еррера (Соліс, 82), Мартін — Циганков (Данжума, 29), Хіль (Аспрілья, 75) — Міовські (Стуані, 75).

Феєнорд: Велленройтер — Лотомба (Гонсалес, 82), Белен, Ганцко, Буено (Траунер, 71) — Тімбер, Ін Бом, Міламбо (Іванушец, 82) — Осман (Зеррукі, 61), Уеда (Карранса, 71), Пайшан.

Попередження: Еррера, Мартін, Д. Лопес, Данжума, ван де Бек, Стуані — Осман, Буено, Ін Бом