Боруссія Д удруге переграла ПСЖ на шляху до фіналу Ліги чемпіонів

Півфінальна стадії Ліги чемпіонів УЄФА минає надзвичайно швидко навіть на тлі останнього місяця клубного сезону, що цими днями триває в європейському футболі. Менше тижня було у французького Парі Сен-Жермен та дортмундської Боруссії для того, аби відпочити поміж черговими очними зустрічами в поточному сезоні й при цьому "джмелі" ще мусили зіграти матч на внутрішній арені, тоді як суперникам Ліга 1 дозволила відпочити.

Проте команда Едіна Терзича приїхала до Парижу не з порожніми руками. "Жовто-чорні" виграли в першому півфіналі на власному полі з мінімальною перевагою — 1:0, тоді як французькому колективу залишалось лише поскаржитись на власне марнотратство. Що цікаво, ці дві команди зустрічались поміж собою на груповому етапі, і тоді одного разу було зафіксовано нічию (1:1), а ось на власній арені ПСЖ таки зумів перемогти, тож утворився баланс результатів, який і мала остаточно порушити звітна зустріч.

Усі бачили, як це прагнув зробити колектив Енріке від самого початку зустрічі. "Червоно-сині" не захотіли наслідувати кепський досвід відсутності ударів у площину чужих воріт зразка першої гри, тож цього разу гатили за першої ж ліпшої нагоди. Але, окрім нервів уболівальників та трохи Кобеля, не впливали на перебіг подій у цій грі моменти в Мбаппе та Рамуша в стартові хвилини.

Динаміка загалом була теж очевидною — Дортмунд приїхав грати на контратаках, і оскільки парижани нерідко аж надто захоплювались грою попереду, то простору на їхній половині було досхочу. Одного разу в першому таймі цим ледве не скористався Адеємі, проте Доннарумма врятував у критичній ситуації. Що ж до атаки господарів, то ще кілька разів їхні гравці змушували підвищувати голос коментаторів, але до забитого м’яча так справа й не дійшла.

Дуже близьким до цього був колектив Енірке вже на початку другого тайму, коли Заїр-Емері на дальній замикав передачу з лівого флангу, але поцілив у каркас воріт. Цей факт варто запам’ятати, бо подібні влучання в каркас воріт будуть супроводжувати ПСЖ упродовж усієї половини, а вже після гри стануть черговим приводом для загального смутку.

І якщо ми вже почали говорити про погані новини для господарів поля, то одразу ж пригадаємо 50 хвилину, коли під час подачі кутового з лівого флангу від Брандта ніхто й не думав тримати Гуммельса на дальній стійці. Матс на досвіді головою замкнув навіс партнера й усе — почалась геть інша історія для команди Луїса Енріке.

А що Дортмунду? Ну, стало одразу п’ять захисників у команди Терзича після появи на полі Зюле, а не чотири, як було до цього. Але це теж було прогнозовано. Як і те, що "жовто-чорні" й надалі будуть відбиватись від чужих атак. І тут уже варто починати говорити про банальне невезіння для парижан, бо постріли Вітіньї та Мбаппе прилітали в поперечину, а Мендеш додатково поцілив у правий каркас воріт. Три якісні гольові нагоди, але реалізації знову — нуль.

ПСЖ надалі робив усе, аби діставатись чужих володінь, закріплюватись, але кількість атакувальних гравців на полі ніколи не вказувала на якість їхнього футболу. Замикати ті флангові передачі чи бодай боротись за них було нікому, а під час матчу трансферне вікно раптово не відкриється. Наявним ж набором виконавців команда Луїса Енріке із захистом Дортмунда впоратись не зуміла.

Фінальний свисток італійського арбітра Даніеле Орсато з Чіо відправив до вирішального матчу Ліги чемпіонів УЄФА на Вемблі дортмундську Боруссію, тоді як для ПСЖ турнірний шлях обірвався за два крок до фіналу.

ПСЖ — Боруссія Д 0:1 (перший матч – 0:1)
Гол: Гуммельс, 50

ПСЖ: Доннарумма — Хакімі, Маркіньйос, Бералдо, Мендеш — Заїр-Емері (Лі Кан Ін, 76), Феррейра, Руїс (Асенсіо, 63) — Дембеле, Рамуш (Баркола, 63), Мбаппе.

Боруссія Д: Кобель — Р’єрсон, Гуммельс, Шлоттербек, Матсен — Джан, Брандт (Нмеча, 85), Забітцер — Адеємі (Ройс, 56), Фюллькруг, Санчо (Зюле, 67).

Попередження: Дембеле, Хакімі — Забітцер, Гуммельс